«Все про бухгалтерський облік»

Всеукраїнська професійна газета

Зробити стартовою в Internt Explorer
ЗОНА ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ "ЄС — УКРАЇНА": ЯКІСНО НОВИЙ РІВЕНЬ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО БІЗНЕСУ

15-07-2014

Підписання економічної частини Угоди України про Асоціацію з ЄС переповнило інформаційний простір численними запитаннями. За важливими відповідями на більшість із них від імені читачів газети "Все про бухгалтерський облік" ми звернулися до Цимбала В'ячеслава Анатолійовича — директора Департаменту євроінтеграції Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

27 червня 2014 року відбулася довгоочікувана подія: підписано економічну частину Угоди про асоціацію з ЄС . Який статус отримує Україна внаслідок цього?

В. А.: У принципі, ЄС має багато Угод подібного характеру з іншими країнами - більше 20. Для України це означає те, що вона інтегрує­ться як у політичному, так й економічному сенсі до ЄС. І якщо ми порівняємо наші стосунки з ЄС до підписання вказаної Угоди, то після - це зовсім інший якісний рівень двостороннього співробітництва між Україною та ЄС. Угода охоплює більше 30 сфер - від політичної та юридичної частини до економічної інтеграції. Тобто це означає відкриття ринку товарів та послуг для України, наближення національного законодавства до законодавства ЄС, вирівнювання умов, які будуть зрозумілими як для євро­пейських компаній, так і для українських.

Це так званий баланс, щоб європейський виробник зрозумів: у кожній відповідній сфері в нас діють такі самі умови й правила, як і в ЄС. Звісно, основною умовою Угоди є зобов'язання законодавства України дотримуватися норм законодавства ЄС. Тобто, підсумо­вуючи перше запитання, хочу зауважити: це наближення України до європейських стандартів у всіх сферах життєдіяльності.

Загалом ця Угода чітко не визначає парамет­рів, що Україна має однозначний пріоритет для ЄС стосовно приєднання. Водночас усі положення Угоди спрямовані на те, аби Україна в майбутньому, підвищивши свій економічний, політичний, юридичний статус, мала всі шанси до повноцінного входження до європейського суспільства.

 

Які позитивні наслідки принесе створення зони вільної торгівлі для вітчизняних експортерів?

В. А.: Починаючи з років нашої незалежності, ми поступово розвивали стосунки з різними країнами. Так склалося, що, з точки зору коопераційних зв'язків, у нас були стабільні відносини з республіками колишнього СРСР. Потроху розуміючи, що ринок ЄС - це пів­мільярда споживачів і майже 13 трильйонів євро ВВП, він ставав більш привабливим для нас. Поступово ЄС наблизився до наших кордонів, і наші виробники зрозуміли, що такий ринок має величезні перспективи. Це серйозна сфера для споживання товарів і сфера, аби підвищити свою конкурентоздатність не тільки на зовнішньому ринку, але й на внутрішньому.

Нам необхідно проводити диверсифікацію експорту не лише в географічному плані,
а й зробити такі умови, щоб бізнес цим сповна скористався. Тобто до підписання Угоди суттєва частина нашого експорту вже постачалась на європейський ринок. Аби підсилити цю складову, нам слід було розширити надану можливість і знизити тарифні й нетарифні бар'єри з боку ЄС. За рівних умов ми сподівалися, що наш експорт збільшиться майже на всіх напрямах до 2%. Зазначена цифра невелика, але це короткострокові перспективи. Уже зараз, ураховуючи сьогоднішню ситуацію в країні, ЄС пішов на односторонній преференційний режим, тобто надав нам автономні преференції. Це означає, що наші виробники вже сьогодні можуть по­стачати на ринок ЄС товари за нульовою ставкою або заниженою ставкою мита. Коли ЄС приймав це рішення, він узяв свої зобов'язання за тарифами, які було зафіксовано на перший рік застосування Угоди.

 

Поясніть, будь ласка, простими словами: що передбачає собою система преференцій, які будуть надані українським виробникам у рамках зони вільної торгівлі з ЄС?

В. А.: Із 23 квітня по 1 листопада 2014 року в нас діє в односторонньому порядку режим авто­номної преференції. Тобто ми, зі свого боку, український ринок не відкриваємо, але наші виробники вже користуються цієї можливістю в Європі. На сьогодні за оперативними даними експорт ЄС збільшився майже до 15%. Звісно, це залежить ще й від валютної політики нашого регулятора - НБУ, але це факт.

Я не можу сказати, що зростання експорту безпосередньо залежить від того, що були надані саме автономні преференції. Бо ситуація з падінням експорту в Російську Федерацію, що викликана, по суті, політично мотивованими бар'єрами для торгівлі українських виробників, спонукала наших виробників шукати інші ринки збуту. Саме це стимулювало до пошуку партнерів у ЄС, аби змінити свій сталий експорт на Схід на експорт на Захід. Звісно, важливим моментом є те, що в нас в основному сировинна складова експорту на європейський ринок. Вона, по суті, зберігається й сьогодні. Але є цікавий приклад, коли українські виробники курятини або соків, які раніше не були присутніми на ринку ЄС, уже зараз використали тарифні квоти й постачають продукцію на європейський ринок. Наприклад, виробники м'яса птиці пройшли довгий шлях для приведення свого виробництва до необхідного рівня вимог безпечності продукції, щоб вийти на європейський ринок. Зараз вони заявляють про необхідність збільшення тарифних квот, щоб повноцінно використовувати свій потенціал, оскільки втрачають від закриття російського ринку.

Деякі вважають, що тарифні квоти - це певним чином обмеження. Насправді тарифні квоти - це додаткова можливість відносно того чутливого сегменту ринку, який дер­жави ЄС намагаються захистити таким чином ­(наприклад, у ЄС дуже високі ставки імпор­т­ного мита на м'ясну, овочеву продукцію тощо). Отже, виходячи з обсягу виробництва та потен­ціалу країни, той чи інший виробник може використати певний обсяг квоти на ринку ЄС і по­ставити свою продукцію за нульовою ставкою. На сьогодні це вигідно й імпортерам,
й експортерам. Єдине - до моменту введення Угоди в дію в нас залишаються ставки діючого на сьогодні імпортного мита. Поступово ми знижуватимемо тарифи для наших споживачів, і вони також отримують певний зиск від того, що з'являться високоякісні товари за доступними цінами. Це основні переваги. Але, на жаль, не всі види нашої продукції можуть скористатися цим преференційним режимом. Оскільки вимоги до безпечності продукції достатньо суттєві, і, наприклад, виробники молочної продукції, свинини, яловичини навіть при мільйонних обсягах тарифних квот не зможуть постачати свою продукцію до ЄС.

 

Для створення конкурентоспроможної та якісної продукції, яка буде відповідати вимогам законодавства ЄС, укра­їнським виробникам треба орієнтуватися на існуючі європейські стандарти. Які кроки сьогодні здійснює наша держава в напрямку адаптації українського законодав­ства до європейського? Чого чекати виробникам?

В. А.: Нам необхідно спочатку провести горизонтальну й вертикальну адаптацію нашого законодавства до європейського. Що стосується­ сільського господарства, нам треба забезпечити прийняття законодавства щодо безпечності харчової продукції - пакет відпо­відних законопроектів уже знаходиться у Верховній Раді. Після цього ЄС має провести авторизацію нашої системи виробництва,
і тоді ми можемо отримати доступ цієї продукції до ринку ЄС. Те саме стосується й промислової продукції.

На початку червня ми прийняли важливі закони про стандартизацію, метрологію. Вони повністю відповідають вимогам ЄС. Далі ми маємо привести свою систему сертифікації та стандартизації до такого рівня, щоб наші структури отримали відповідну акредитацію, яка дасть можливість нашим виробникам одержати сертифікат підтвердження безпечності цієї продукції, і такий сертифікат буде прийматися європейськими країнами. Для цього нам потрібно ще підписати й додаткову Угоду про визнання відповідності нашої продукції. Ця Угода визначає сфери, за якими українські виробники мають можливість ставити на свою продукцію європейський знак, який не вимагає додаткових перевірок і прийматиметься ЄС як стандарт відповідності безпечності європейській продукції. Цей шлях затратний і вимагає наполегливості й розуміння того, що без активних дій із боку експортерів вони не можуть повноцінно бути присутніми на ринку ЄС. На жаль, сьогодні ­існує така ситуація, що виробник, котрий хоче вийти на ринок із продукцією, яка вимагає певних правил до її безпечності, має звернутися до відповідного органу будь-якої країни ЄС. Це необхідно для проведення лабораторних випробувань, отримання відповідних протоколів досліджень і, у кінцевому ­результаті, документа, який підтвердить, що ця продукція відповідає певним критеріям вимог ЄС і може постачатися до ринку ЄС. Але це немалі гроші, довгий час і, звісно, не всі виробники можуть піти на такий крок. Але я сподіваюсь, що той механізм, який закладено з точки зору допомоги з боку ЄС, може бути ефективно використаним, і в майбутньому ми повноцінно зможемо скористатися цими перевагами.

 

Інакше кажучи, це є своєрідним по­штовхом для того, щоб наші підприємці задумалися над якістю своєї про­дукції?

В. А.: Звісно, так. Ви уявляєте, що в нас досі виробляється продукція за Держстандартами СРСР? Тому дуже важко знайти баланс, щоб задовольнити всіх: імпортерів, експортерів і національних виробників, які працюють на внутрішній ринок і ратують за те, що необхідно вводити окремі протекціоністські заходи, аби захищати свій ринок.

Як сказав один бізнесмен: "Стабільний бізнес - це мертвий бізнес". Отже, бізнес має весь час розвиватися, шукати нові шляхи для модернізації свого виробництва.

Як я вже зазначив раніше, із 23 квітня Україні надано автономні преференції, які діють до
1 листопада. І виникає запитання: а що буде після 1 листопада? Щоб цей режим зберегти, треба,­ аби всі процедури було проведено до вказаної дати й Угода вступила в дію до 1 листопада поточного року. Тоді почне повноцінно функ­ціонувати зона вільної торгівлі: ми по­ступово відкриватимемо свої ринки, ЄС, у свою чергу, -
свої. Тому що в нас на певні види товарів є перехідний період, який має забезпечити підготовку наших виробників до конкурентних умов. І цей баланс повинен позитивно вплинути на економіку країни.

 

В'ячеславе Анатолійовичу! Досі ми говорили про експорт українських товарів до ЄС. А що може зацікавити в співробітництві з ЄС підприємців, які ведуть свій бізнес у сфері послуг? Які саме сектори можуть бути привабливими?

В. А.: На європейському ринку це туризм, транзитні перевезення, фінансові послуги. У нас є достатній інтелектуальний потенціал, щоб використовувати ці сектори. Також Угода передбачає відповідні зобов'язання сторін щодо доступу до державних закупівель, у тому числі стосовно надання послуг. У тому й полягає її універсальність, бо вона охоплює як політичну, юридичну й торгову частину, так і сферу послуг.

 

Що в першу чергу Ви могли б порадити українським підприємцям, налаштованим на співпрацю зі своїми колегами з країн ЄС?

В. А.: Ви знаєте, починаючи десь із 2010 року, безпосередньо мій департамент, Міністерство економічного розвитку, урядовий повноважний із питань європейської інтеграції на по­стійній основі проводять так звані інформаційні кампанії. У цьому році за дорученням Прем'єр-міністра ми розпочали таку потужну інформаційну кампанію щодо основних преференцій, аби на регіональному, центральному рівнях стимулювати й певні владні структури, і виробників, і бізнес-асоціації, щоб вони зрозуміли: у них відкривається перспектива. Отже, їх необхідно просто заохотити до роботи. І ще головне: для деяких виробників доволі складно знайти свого закордонного партнера. Але вони можуть знайти підказку на сайті Міністерства економічного розвитку та торгівлі, де розміщена відповідна інформація, як можна вийти на партнера в ЄС. У цьому напрямку в тому числі працює й Торгово-промислова палата України, яка прикладає чимало зусиль, щоб підтримати наших виробників-експортерів, допомогти їм знайти відповідні контакти в ЄС. Також на сайті нашого Міністерства є таке цікаве посилання, як ExportHELPDESK. Цей ресурс створено в ЄС для підтримки у тому числі й нашого експорту, щоб будь-які світові виробники змогли знайти інформацію стосовно безпосередніх вимог до оподаткування, до вимог безпеки щодо тієї чи іншої продукції, яка постачається до країн ЄС тощо. Інформації доволі багато, звісно, складно її відразу опрацювати, але це бізнес: ніхто й не казав, що буде легко.

І все ж стосовно малого та середнього бізнесу додам, що їм краще в першу чергу знайти свого потенційного партнера. Після того цей самий партнер, який зацікавлений у мінімізації своїх економічних затрат при імпорті продукції, може допомогти пройти всю цю процедуру, навіть до сертифікації товарів. Хоча, звісно, він не буде повністю робити за вас вашу роботу.

 

Зовнішньоекономічна діяльність тісно пов'язана з різними дозвільними документами (ліцензіями на експорт або імпорт, сертифікатами походження тощо). Як впливатиме Угода з ЄС на їх кількість (у бік збільшення чи зменшення), чи не призведе це до ускладнення отримання необхідних документів, збільшення ви­трат на них?

В. А.: Питання збільшення/зменшення ліцензування - це питання внутрішнє. І ви знаєте, є відповідні програми й заходи Уряду щодо дерегуляції економіки. Звісно, усе це йде в комплексі. Наприклад, у сфері технічного регулювання, про яку я попередньо сказав, це прийняття Закону про стандартизацію. Він дає можливість запобігти дублюванню або видачі якихось додаткових дозволів для отримання сертифікатів відповідності, проходження складної процедури затвердження стандартів тощо. Тобто умови конкуренції, як ключові, вирівнюватимуться як із боку ЄС, так і з боку України.

Це призведе до зменшення процедур, які вимагають додаткових адміністративних затрат, що дуже важливо для наших виробників. Однак указаний процес буде йти поступово. Уже зараз Мінекономіки розроблено законопроект, який, по суті, знижує необхідність отримання додаткових ліцензій.

Не можу лишити поза увагою й тарифні квоти: у нас думають, що вони весь час кимось розподіляються. Так ось, до цих тарифних квот, які надаються ЄС, наші чиновники не мають жодного відношення. Тобто це безпосередньо функції ЄС, який діє за принципом: перший прийшов - перший отримав. Тобто імпортер звертається до Європейської комісії, резервує право на імпорт і одержує необхідні ліцензії та завозить українську продукцію.

Як бачимо, питання стосується загального пріоритету уряду щодо дерегуляції. І, наприклад, необхідні ліцензії, можливо, можна буде отримувати в онлайн-режимі.

Також Угодою передбачено такий механізм, як уповноважений експортер. Тобто державна митна служба виходячи з відповідних вимог (цей механізм буде затверджено пізніше), стабільної довіри до товаровиробника-експортера вносить його в певний список, який дає можливість, по суті, автоматично проходити всі митні процедури. Це ще один із важливих позитивів, які несе в собі Угода.

 

І все-таки ми не можемо обійти питання корупції. Є чимало підприємців, зокрема тих, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю, які зіштовхнулися із цим явищем. Що, на Вашу думку, може допомогти в боротьбі з корупцією?

В. А.: Ви знаєте, мені важко цей момент коментувати. Просто як людина можу сказати, що дійсно, корупція в нас проникла в усі сфери суспільства й викорінити це явище достатньо складно. Але в нас є чудові приклади Грузії, Прибалтійських країн, які ефективно працювали із цим і досягли позитивних результатів. Можливо, цим досвідом також скористається Україна. Але щоб знизити цю можливість корупційних схем, необхідно робити все більш транспарентно й не "стимулювати" потенційних суб'єктів цієї корупції. Знаєте, ситуація зараз уже трошки змінилась: є контроль із боку суспільства, достатньо чутливо на сьогодні реагує той чи інший чиновник навіть на підозру на намагання якихось корупційних дій. Звісно, зміна законодавства в цій сфері дасть загалом можливість найближчим часом якщо не ліквідувати, то хоча б понизити відсоток цього явища.

 

Як пересічний громадянин відчує на собі підписання Угоди з ЄС? Чи зміняться ціни на вітчизняні та європейські товари промислово-продуктових груп, можливо, щось зміниться у сфері захисту прав споживачів? Як ця Угода вплине на якість та безпеку продукції, безвізовий режим, покращення соціального становища, зокрема, у сфері охорони здоров'я, освіти тощо?

В. А.: Одразу скажу про безвізовий режим до ЄС. Це позитивна справа для нас і в цьому напрямку ведеться величезна робота. Другий момент: у нас відкривається можливість зниження імпортного мита й для наших споживачів є можливість отримати дешевший якісний товар з інших країн. Ми маємо вибір: продукцію якої країни обрати. Якщо знижується адміністративне регулювання, то є причина для того, щоб організовувати та розвивати свій бізнес: середній чи малий.

До того ж споживач - це робітник, який працює на підприємстві, може випускати нормальну продукцію відповідних стандартів ЄС і водночас купувати на ринку товари за цінами та якістю, які він для себе передбачає.

 

Що Ви можете побажати нашим читачам?

В. А.: По-перше, хочу побажати, щоб ваше видання ще довго та успішно було присутнім на медіа-ринку України.

По-друге, щоб воно, як і до цього часу, було корисним із практичної точки зору і не тільки з огляду на бухгалтерську спрямованість, але й охоплювало ті сфери, які мають інтерес для суспільства. Я думаю, що такий інтерес із боку читачів й увага керівництва вашої газети ще збільшить тираж видання.

 

 

Шановний В'ячеславе Анатолійовичу! 
Дякуємо Вам за змістовні відповіді. 
У свою чергу, бажаємо успіхів у Вашій нелегкій

 

діяльності, настільки необхідній та корисній

для всього нашого суспільства.

 


Пошук по сайту:

Супер книги придбати швидко

Інтерв'ю з поетом
Євгенієм Юхницею

uhnitca_interview.mp3
Голосування за кращу, на Вашу думку, експертну роботу