«Все про бухгалтерський облік»

Всеукраїнська професійна газета

Зробити стартовою в Internt Explorer
Головна » Корисне » Відповіді на питання читачів » Резидент надав послуги нерезиденту з наступною їх оплатою: чи потрібно подавати валютну декларацію

Кількість переглядів6817

РЕЗИДЕНТ НАДАВ ПОСЛУГИ НЕРЕЗИДЕНТУ З НАСТУПНОЮ ЇХ ОПЛАТОЮ: ЧИ ПОТРІБНО ПОДАВАТИ ВАЛЮТНУ ДЕКЛАРАЦІЮ
Підприємство-резидент надає послуги нерезиденту на території України. Щомісяця сторони складають акт виконаних робіт. Чи потрібно подавати Валютну декларацію в такій ситуації?
Відповідь

Насамперед нагадаємо, що відповідно до п. 1 ст. 9 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.93 р. № 15-93 (далі — Декрет № 15-93) валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягають обов'язковому декларуванню в НБУ. Здійснюється декларування за формою, установленою наказом Мінфіну України від 25.12.95 р. № 207 (далі — Валютна декларація).

Залишилося з'ясувати, що ж належить до валютних цінностей і майна, що підлягають обов'язковому декларуванню. Для цього звернемося до визначення поняття майна, викладеного в ст. 139 Господарського кодексу України. Згідно з нею майном уважають сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються або використовуються в їх діяльності та відображаються в їх балансі, або враховуються в інших, передбачених законом, формах обліку майна. Залежно від економічної форми, яку отримує майно в процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до:

1) основних фондів;

2) обігових коштів (сировина, паливо, матеріали, малоцінні та швидкозношувані предмети, інше майно виробничого та невиробничого призначення, яке віднесено законодавством до обігових коштів);

3) коштів (гроші в національній та іноземній валютах);

4) товарів (виготовлена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги);

5) цінних паперів.

До валютних цінностей відносять (див. ст. 1 Декрету № 15-93):

1) валюту України;

2) платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, векселі, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України;

3) іноземну валюту;

4) платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, векселі, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті;

5) банківські метали — золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у злитках і порошках, які мають сертифікат якості, а також монети, виготовлені з дорогоцінних металів.

Отже, вартість наданих послуг — це майно підприємства, точніше, його майнові права, які відповідно до ч. 1 ст. 199 Цивільного кодексу України також являють собою частину майна підприємства. Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-XII, товари — це в тому числі послуги та роботи, призначені для оплатного продажу нерезиденту. Причому експорт товарів, включаючи послуги, може здійснюватися як із вивезенням їх (у цьому випадку результатів послуг, робіт) за межі України, так і без. Враховуючи, що результати послуг, як правило, споживаються в місці їх надання, можна вважати таке надання за експорт без вивезення. Тобто з точки зору згаданого вище Закону йдеться про експорт.

Якщо на кінець звітного періоду (станом на 1 число кожного звітного кварталу) підприємство за послуги, надані нерезиденту, одержало в повному обсязі оплату, підстав для надання Валютної декларації немає. У цьому разі необхідно оформити Довідку про відсутність валютних цінностей і майна за межами України. Форма Довідки та журналу обліку наведено в додатку до спільного листа НБУ від 09.01.98 р. № 13-226/53-188, ДПАУ від 09.01.98 р. № 206/10/22-0117, ДМСУ від 12.01.98 р. № 11/3-247. При цьому Довідки про відсутність у них валютних цінностей і майна за межами України, видані суб'єктами підприємницької діяльності господарювання, реєструють органи ДПС за місцезнаходженням таких суб'єктів. Зазначена Довідка є підставою для прийняття до митного оформлення експортно-імпортних вантажів, проведення банківських операцій із валютними цінностями вповноваженими банками України, а також здійснення інших видів зовнішньоекономічної діяльності.

А якщо на звітну дату є заборгованість нерезидента за наданими ним послугами, строк розрахунків за якими ще не минув (наразі він становить 90 календарних днів із дати підписання відповідного акта, іншого документа, що підтверджує надання послуг)? Чи треба в цьому випадку декларувати таку заборгованість у рядку 8 розділу III Валютної декларації? На нашу думку (її викладено в статті «Декларація про валютні цінності: вивчаємо, складаємо, звітуємо» ( див. газету «Все про бухгалтерський облік» № 95 за 2011 рік, стор. 42), таку заборгованість декларувати потрібно.

У відповіді враховано норми законодавства станом на 15.10.2013

Рубрики:

»  Валютні розрахунки та цінності

Пошук по сайту:

Супер книги придбати швидко

Інтерв'ю з поетом
Євгенієм Юхницею

uhnitca_interview.mp3
Голосування за кращу, на Вашу думку, експертну роботу