«Все про бухгалтерський облік»

Всеукраїнська професійна газета

Зробити стартовою в Internt Explorer
Головна » Корисне » Відповіді на питання читачів » Сплата боргу за виконавчим документом: віддаляємо невідворотний момент

Кількість переглядів10060

СПЛАТА БОРГУ ЗА ВИКОНАВЧИМ ДОКУМЕНТОМ: ВІДДАЛЯЄМО НЕВІДВОРОТНИЙ МОМЕНТ
Підприємство отримало постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення 100 тис. грн. Чи можна оформити розстрочення на її сплату і як саме?
Відповідь

Унаслідок судової поразки у боротьбі з кредиторами на сцені з’являються держвиконавці. З ними жарти зайві, адже вміння переконувати сплатити свої рахунки — їхня головна риса. Ще й грошей обмаль, а без них, як без повітря — операційна діяльність підприємства паралізована. Тимчасовим порятунком буде розстрочка виконання судового рішення. Тепер детальніше.

Чи можлива розстрочка виконання судового рішення

Виконання судового рішення є останнім етапом врегулювання спору між сторонами. Підкреслимо: коли справа дійшла до отримання підприємством постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення коштів, розмовляти про правомірність та обґрунтованість суми, яка стягується в межах такого виконавчого провадження, вже запізно.

Якщо юрособа-боржник все ж не визнає розміру суми, що стягується за рішенням суду, необхідно скористатися процесуальним правом на його оскарження. Коли можливості для оскарження вичерпано або підприємство погоджується з розміром сум, що стягуються, проте з якихось причин не може одразу виконати рішення суду в повному обсязі, законодавство передбачає можливість розстрочки.

Право на розстрочку виконання судового рішення прямо закріплене ст. 36 Закону про виконавче провадження, а також галузевими процесуальними кодексами.

Хто вирішує питання про розстрочку

Хоча виконання судових рішень покладено на окрему систему органів державної влади — державну виконавчу службу, держвиконавці не наділені повноваженнями щодо самостійного ухвалення рішень про розстрочку їх виконання.

Рішення про розстрочення виконання судового рішення приймає виключно суд. Особливості надання судом розстрочки виконання судового рішення залежать від того, яким судом винесено рішення у справі: загальним, господарським чи адміністративним. У першому випадку процедура прийняття рішення про розстрочку буде визначатися за ЦПК, у другому — ГПК, у третьому — КАС.

Слід звернути увагу на те, що якщо спір було вирішено загальним або господарським судом, то звертатися за розглядом питання про розстрочку виконання слід саме до того суду, який видав виконавчий документ (ст. 373 ЦПК, ч. 1 ст. 121 ГПК). Якщо ж рішення було ухвалено адміністративним судом, слід звертатися до адміністративного суду першої інстанції незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ (ч. 1 ст. 263 КАС).

У всіх цих випадках строк розгляду заяви про розстрочку виконання рішення становить десять днів.

Хто може ініціювати розгляд питання про розстрочення виконання рішення суду

Законодавство чітко окреслює перелік осіб, які можуть звернутися до суду із заявою про розстрочку виконання рішення.

В першу чергу таке право належить державному виконавцю. Він може вчинити такі дії як за власною ініціативою, так і за заявою сторін. У разі звернення державного виконавця до суду із заявою про розстрочку виконавче провадження може бути зупинено (п. 1 ч. 1 ст. 38 Закону про виконавче провадження).

Також ініціювати прийняття рішення про розстрочку виконання може сторона справи (ч. 1 ст. 36 Закону про виконавче провадження). Для цього вона звертається із заявою до державного виконавця або безпосередньо до суду.

Якщо рішення у справі було винесено господарським або адміністративним судом, питання про розстрочку його виконання може бути вирішено таким судом з власної ініціативи. Загальні суди не наділені повноваженнями приймати рішення про розстрочку виконання з власної ініціативи.

На нашу думку, якщо у підприємства є достатні підстави для розстрочення виконання рішення, краще безпосередньо звернутися із заявою до суду, що дозволить заощадити час та наблизить безпосереднє вирішення питання про розстрочення.

Підстави для прийняття рішення про розстрочку виконання

Рішення про розстрочку виконання приймається за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. ЦПК до таких обставин відносить хворобу боржника або членів його сім’ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо. КАС до названих обставин додає відсутність коштів на рахунку боржника. Натомість у ГПК взагалі не названо прикладів таких «обставин”.

У будь-якому разі рішення про розстрочку виконання ухвалює суд «у виняткових випадках”. Які це випадки — питання неоднозначне, і тому суд в кожній конкретній ситуації на власний розсуд оцінює обґрунтованість заяви про розстрочення виконання та дійсну наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання судового рішення. У зв’язку з цим особа, яка ініціює розстрочку виконання судового рішення, повинна зібрати достатні та належні докази, які б переконали суд у необхідності задоволення заяви.

Якщо суд підтримає боржника, то інший учасник процесу — стягувач матиме можливість оскаржити таке рішення у загальному порядку.

Позиція судів

Якщо проаналізувати судову практику щодо розстрочки виконання, стане очевидним, що суд в кожному конкретному випадку приймає рішення, виходячи зі специфічних обставин справи. В одних випадках суди визнають, що відсутність коштів є достатньою підставою для розстрочки виконання, а в інших — відмовляє заявникам. Слід підкреслити, що думка іншого учасника спору — стягувача також має важливе значення. Практично в усіх випадках, коли інші учасники спору не заперечували проти розстрочки виконання, суд задовольняв заяву про розстрочку.

Так, господарський суд Полтавської області ухвалою від 27.10.2009 р. у справі № 16/110 відмовив боржнику у розстроченні виконання рішення, який обґрунтовував свою заяву важким фінансовим становищем (http://reyestr.court.gov.ua/Review/8260124). Суд зазначив, що відсутність достатньої кількості грошових коштів на розрахункових рахунках боржника не є достатньою підставою для розстрочки виконання.

У свою чергу, 16.11.2011 р. господарський суд Одеської області у справі № 4/145-09-4360 прийшов до висновку про те, що тяжке фінансове становище товариства, що виникло через велику заборгованість абонентів за послуги водопостачання та водовідведення, дійсно ускладнює виконання рішення суду у справі, та задовольнив заяву про розстрочку (http://reyestr.court.gov.ua/Review/19226515).

Ще далі пішов господарський суд Івано-Франківської області, який попри заперечення другої сторони у справі прийшов до висновку, що стаття 121 ГПК України не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити чи відстрочити виконання прийнятого ним рішення. В якості доказів неможливості виконання рішення було враховано фінансові звіти за 2010 р. та перший квартал 2011р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/17558249).

Відстрочка виконання

Боржник може скористатися ще одним засобом для захисту — відстроченням виконання судового рішення. Її, як і розстрочку, встановлює суд.

Відмінністю відстрочки від розстрочки є те, що її використовують для відкладення чи перенесення виконання рішення на новий визначений судом строк. А розстрочка означає виконання судового рішення не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед. Все решта: підстави, особи, які мають право її ініціювати, строки та порядок розгляду заяви судом — нічим не відрізняється від розстрочки.

Мирова угода

Закінчення розгляду спору між сторонами в суді та початок процедури виконання рішення суду не перешкоджає сторонам укласти мирову угоду, яку визнає суд. Така мирова угода може передбачати й поетапну сплату суми боргу. У цьому випадку немає необхідності доводити суду наявність «виняткових обставин”, які ускладнюють виконання рішення. Отже, перш ніж поспішати до суду із заявою про розстрочення, слід поміркувати над можливістю досягнення згоди з кредитором.

Таким чином, підприємство має право звернутися до суду із заявою про розстрочення виконання рішення, проте для того, щоб така заява була задоволена, слід підготувати переконливі докази, які підтвердять існування обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Також бажано досягти згоди іншої сторони справи.

Олена ТРЕГУБОВА, юрист ЮФ «Салком», м. Київ

Список використаних нормативно-правових актів:

1. ЦПК — Цивільний процесуальний кодекс України.

2. ГПК — Господарський процесуальний кодекс України.

3. КАС — Кодекс адміністративного судочинства України.

4. Закон про виконавче провадження — Закон України «Про виконавче провадження” від 21.04.99 р. № 606-XIV.

У відповіді враховано норми законодавства станом на 09.04.2013

Рубрики:

»  Юридичні питання

Пошук по сайту:

Супер книги придбати швидко

Інтерв'ю з поетом
Євгенієм Юхницею

uhnitca_interview.mp3
Голосування за кращу, на Вашу думку, експертну роботу