«Все про бухгалтерський облік»

Всеукраїнська професійна газета

Зробити стартовою в Internt Explorer
Головна » Корисне » Відповіді на питання читачів » Як діяти, якщо вам безпідставно перерахували кошти на рахунок?

Кількість переглядів9346

ЯК ДІЯТИ, ЯКЩО ВАМ БЕЗПІДСТАВНО ПЕРЕРАХУВАЛИ КОШТИ НА РАХУНОК?
Ситуації, коли на банківський рахунок підприємства помилково надійшли грошові кошти, іноді трапляються в господарській практиці. Такі неочікувані «сюрпризи» можуть призвести до малоприємних наслідків. На тому не край, що кошти доведеться повертати, — ще й помилково отриману та несвоєчасно повернуту суму можуть включити до доходу отримувача з усіма подальшими наслідками. Тобто зі збільшенням зобов’язань із податку на прибуток, а спрощенців, цілком можливо, зобов’яже перейти на загальну систему оподаткування.
Відповідь

Отже, якщо на банківський рахунок підприємства помилково потрапили чужі грошові кошти, діяти слід виважено та оперативно. Як саме — з’ясуємо нижче.

Що таке помилковий та неналежний переказ? Відповідь на це запитання дають норми ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.01 р. № 2346-III (далі — Закон № 2346) та п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.04 р. № 22 (далі — Інструкція № 22). Під помилковим переказом розуміють рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб’єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми в готівковій формі. У свою чергу, неналежний переказ — це аналогічна ситуація, що сталася з вини ініціатора переказу. Відповідно, неналежний отримувач — особа, якій без законних підстав суму переказу зарахували на рахунок або видали в готівковій формі. А неналежний платник — особа, з рахунку якої помилково або неправомірно переказали суму коштів.

Переходимо безпосередньо до практики. Перш за все пам’ятайте, що кошти, помилково зараховані на рахунок неналежного одержувача, повинні повертатися ним у строки, встановлені чинним законодавством, незалежно від того, з чиєї вини мала місце помилка.

Однак спочатку підприємству-отримувачу таких коштів необхідно визначитися, через кого відбулася помилка. Для цього радимо якнайшвидше зв’язатися з обслуговуючим банком та поцікавитися про причину неочікуваного «сюрпризу» на рахунку.

Якщо в помилковому переказі винуватий банк, то він зобов’язаний негайно після його виявлення переказати за рахунок власних коштів суму переказу належному отримувачу. Одночасно банк-порушник повинен після виявлення помилки одразу повідомити неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу й про необхідність ініціювання ним переказу еквівалентної суми коштів указаному банку протягом трьох робочих днів від дати надходження такого повідомлення (пп. 32.3.1 Закону № 2346, п. 2.36 Інструкції № 22).

У цьому випадку прослідкуйте, щоб банк надав неналежному отримувачу повідомлення про помилковий переказ1. Воно, у сукупності зі своєчасним поверненням коштів, ― достатній доказ для фіскальних органів, що помилково зараховані кошти не вважаються власністю підприємства, а отже, не будуть його доходом. На додачу пам’ятайте: за ч. 1 ст. 1092 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) у разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення клієнта банк несе відповідальність згідно із цим Кодексом та законом.

1 Форму повідомлення банку про здійснення помилкового переказу наведено в додатку 22 до Інструкції № 22.

Якщо ж неналежний отримувач знехтував обов’язком ініціювати переказ банку-порушнику, то доведеться не просто повернути суму переказу, а ще й сплатити банку пеню в розмірі 0,1% цієї суми за кожний день, починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно (п. 35.2 Закону № 2463, п. 2.37 Інструкції № 22). Єдина маленька втіха — сума пені не може перевищувати 10% суми переказу, тобто бути нарахованою більш як за сто днів.

До речі, з точки зору податківців (див. «Вісник податкової служби України» № 22 за 2012 р., стор. 8), кошти, які з вини банку надійшли помилково, доведеться включити на підставі пп. 135.5.14 Податкового кодексу України до складу інших доходів за звітний податковий період. А вже після їхнього повернення можна, згідно з п. 140.2 того ж Кодексу, здійснити перерахунок доходів. Разом із тим неналежний отримувач може зітхнути з полегшенням, якщо зарахування та повернення чужих коштів відбулися в одному звітному періоді. Тоді таку операцію в податковому обліку не відображають.

Спеціально для єдинників зазначимо, що, на думку Держкомпідприємництва, кошти, помилково переказані через невірно зазначені банківські реквізити та повернуті на рахунок підприємства, не будуть виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). А отже, нема і підстав включати їх у базу оподаткування єдиним податком (лист від 02.07.04 р. № 4452).

Переходимо до ситуації, коли ви отримали кошти не внаслідок помилки банку, а через неуважність платника. Згідно з ч. 1 ст. 400 ЦКУ недобросовісний володілець зобов’язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності. Тут слід керуватися ст. 6 Указу Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» від 16.03.95 р. № 227/95 (далі — Указ № 227). Вона чітко встановлює: підприємства, незалежно від форм власності, мають повертати в 5- денний строк помилково зараховані на їх рахунки кошти2.
2 До речі, та ж таки ст. 6 Указу № 227 говорить, що в разі виявлення фактів такого порушення з керівника підприємства й головного бухгалтера стягують до Державного бюджету України штраф у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів заробітної плати. На цьому наголосили й у листі НБУ от 23.04.02 р. № 25-113/635. Однак на сьогодні не встановлено, який саме орган влади та в якому порядку має накладати такий штраф, так на практиці цю санкцію не застосовують.

Затягувати з поверненням не варто, оскільки за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти (ч. 1 ст. 536 ЦКУ).

Щоб убезпечитися від можливих претензій контролюючих органів, не зайвим буде обмінятися з горе-платником листами чи іншими документами довільної форми, з яких би чітко вбачалося: операції з перерахунку коштів «туди-назад» — ніщо інше, як банальна помилка, яку вже успішно й безболісно виправили.

Олена ТРЕГУБОВА, юрист ЮФ «Салком», м. Київ

У відповіді враховано норми законодавства станом на 27.03.2013

Рубрики:

»  Юридичні питання

Пошук по сайту:

Супер книги придбати швидко

Інтерв'ю з поетом
Євгенієм Юхницею

uhnitca_interview.mp3
Голосування за кращу, на Вашу думку, експертну роботу