«Все про бухгалтерський облік»

Всеукраїнська професійна газета

Зробити стартовою в Internt Explorer
Головна » Корисне » Відповіді на питання читачів » Операція «звільнення», або як зняти арешт з банківського рахунку

Кількість переглядів29067

ОПЕРАЦІЯ «ЗВІЛЬНЕННЯ», АБО ЯК ЗНЯТИ АРЕШТ З БАНКІВСЬКОГО РАХУНКУ
На розрахунковий рахунок підприємства державний виконавець наклав арешт. Як його зняти? Чи можна тим часом відкрити новий рахунок?
Відповідь
Найпростіший варіант зняти арешт виконавчої служби з рахунку — сплатити борг стягувачу відповідно до виконавчого документа. Якщо це з якихось причин неможливо зробити, пропонуємо два варіанти вирішення проблеми:
— оскаржити постанову державного виконавця про арешт рахунку до адміністративного суду;
— укласти мирову угоду із стягувачем.
Варто пам’ятати, що банк знімає арешт з коштів за постановою держвиконавця або за постановою слідчого, коли під час провадження досудового слідства в застосуванні цього заходу відпаде потреба, а також за рішенням суду, яке надійшло до банку безпосередньо від суду (п. 10.11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.04 р. № 22, далі — Інструкція № 22).
Розглянемо детальніше кожен із цих шляхів звільнення коштів. Розпочнемо з оскарження постанови держвиконавця.
Підстави для оскарження постанови державного виконавця можуть бути різними — залежно від ситуації. Наприклад, постанова винесена з порушеннями вимог законодавства; арештовано рахунок юрособи, кошти на якому не підлягають стягненню відповідно до ч. 5 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.99 р. № 606-XIV (далі — Закон про виконавче провадження). Разом з тим такий варіант дасть лише тимчасовий ефект — навіть якщо суд скасує постанову про арешт, держвиконавець винесе нову постанову про арешт рахунку. Тож це нагадуватиме марну круговерть постанов держвиконавця та судових рішень. Крім того, слід пам’ятати, що процедура арешту коштів на рахунку боржника прописана досить чітко і направлена на захист прав стягувача та реалізацію повноважень держвиконавця.
До того ж потрібно не проґавити строки оскарження. Адже постанову держвиконавця про арешт коштів чи майна боржника можна оскаржити в десятиденний строк (ч. 4 ст. 57 Закону про виконавче провадження).
Судова практика стосовно зняття арешту з рахунку свідчить про різні підходи судів до вирішення цього питання. Є випадки, коли суд скасовував арешт з рахунку боржника. Підставою для цього було твердження боржника в позовній заяві про те, що арештований рахунок використовується для виплати зарплати працівникам та розрахунків із бюджетом (сплата податку на доходи фізосіб, єдиного соціального внеску). Позивач стверджував, що арешт рахунку призведе до заборгованості перед працівниками та бюджетом, нарахування пені та недоїмки (постанова Первомайського міського суду Луганської області від 22.06.12 р. у справі № 2а-100/2012 1220; Постанова Первомайського міського суду Луганської області від 10.07.12 р. у справі № 2а-108/2012 1220).
Однак частіше суди відмовляються зняти арешт з рахунку, наприклад: постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 30.01.13 р. у справі № 0670/7155/12, постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 13.02.13 р. у справі № 806/84/13-a.
Як варіант можна спробувати в судовому порядку вирішити питання про арешт виключно суми боргу. Це надасть змогу вивільнити кошти, що перевищують суму боргу. Тим більше що ст. 65 Закону про виконавче провадження передбачає арешт коштів на рахунку, а не самого рахунку. Зазначене підтверджується і п. 4.1.9. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін’юсту від 02.04.12 р. № 512/5. До того ж держвиконавець повинен накладати арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та застосованих ним штрафів (ч. 3 ст. 57 Закону про виконавче провадження).
Другий варіант — укладення мирової угоди, тобто компроміс між боржником та стягувачем: доведеться домовлятись про спосіб погашення боргу. Таку домовленість оформляють мировою угодою про закінчення виконавчого провадження, яка підлягає затвердженню судом. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 1 ст. 50 Закону про виконавче провадження укладення такої угоди є підставою для закриття виконавчого провадження та зняття арешту з рахунку боржника.
Про відкриття іншого рахунку. Не радимо вбачати в таких діях вихід із ситуації, пов’язаної з блокуванням коштів на арештованому рахунку. Підґрунтям для такої думки виступають ось які аспекти.
По-перше, відповідно до ч. 4 ст. 52 Закону про виконавче провадження арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Тому відкриття нового рахунку в тому ж банку, в якому вже відкрито арештований рахунок, призведе до його «автоматичного арешту». Банк, який отримав постанову про арешт коштів на рахунках, припиняє виконувати операції за рахунком у порядку, передбаченому гл. 10 Інструкції № 22. Так само буде припинено й операції за новим рахунком.
Арешт рахунку, відкритого в іншому банку, — лише питання часу. Коли держвиконавець отримає інформацію про нього, йому не минути арешту.
По-друге, слід усвідомити загрози покарання. Адже якщо після накладення держвиконавцем арешту на кошти боржника-юрособи у банках чи інших фінустановах боржник умисно не виконує судове рішення і відкриває нові рахунки, держвиконавець надішле правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності (ч. 6 ст. 65 Закону про виконавче провадження). Такі дії кваліфікують як скоєння злочину, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України.
 
Юрій ЯГУНОВ, юрист, м. Київ

У відповіді враховано норми законодавства станом на 13.03.2013

Рубрики:

»  Юридичні питання

Пошук по сайту:

Супер книги придбати швидко

Інтерв'ю з поетом
Євгенієм Юхницею

uhnitca_interview.mp3
Голосування за кращу, на Вашу думку, експертну роботу