«Все про бухгалтерський облік»

Всеукраїнська професійна газета

Зробити стартовою в Internt Explorer
Головна » Корисне » Відповіді на питання читачів » Способи уникнення пені за порушення строку зарахування валютної виручки

Кількість переглядів26624

СПОСОБИ УНИКНЕННЯ ПЕНІ ЗА ПОРУШЕННЯ СТРОКУ ЗАРАХУВАННЯ ВАЛЮТНОЇ ВИРУЧКИ
Яких можна вжити заходів, щоб запобігти санкціям за порушення строку для зарахування валютної виручки?
Відповідь
Існують три основних законодавчо встановлених способи уникнення санкцій за порушення при зарахуванні валютної виручки в експортних операціях:
— наявність рішення суду або арбітражу на користь резидента про стягнення заборгованості з нерезидента;
— отримання відповідного висновку щодо продовження строків розрахунків;
— надання нерезидентом довідки про форс-мажорні обставини.
Але перш ніж з’ясовувати особливості застосування кожного способу, нагадаємо загальні вимоги щодо строку зарахування валютної виручки на рахунки резидентів та розмір санкцій за порушення встановленого строку.
 
● Строк зарахування валютної виручки
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР (далі — Закон № 185) і постанови НБУ «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 16.11.12 р. № 475 виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їхні валютні рахунки в уповноважених банках у строк не пізніше 90 календарних днів (із 19.05.13 р. — 180 календарних днів). Нагадаємо, НБУ має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж визначені ч. 1 ст. 1 Закону № 185.
При цьому строк починає відлік:
— у разі експорту продукції — із дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації1);
— у разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності — з моменту підписання акта або іншого документа (приміром, інвойса — спеціального рахунка-фактури2), що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.
 
● Санкції за порушення строків
Порушення резидентами встановлених строків зарахування валютної виручки призведе до стягнення пені за кожен день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаної виручки в іноземній валюті (перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості) (ст. 4 Закону № 185). При цьому загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки.
Обов’язок контролю за додержанням установленого строку проведення розрахунків покладається на банківську установу, що обслуговує валютні операції резидента3. Про виявлені порушення строку банк інформує орган ДПС, бо саме податківці мають право стягувати пеню за наслідками документальних перевірок (ч. 5 ст. 4 Закону № 185, пп. 191.1.3, пп. 191.1.33 Податкового кодексу України, далі — ПКУ).
 
● Способи уникнення санкцій
Установлюючи санкції за порушення строку зарахування валютної виручки, законодавець усе ж таки передбачив певні способи та випадки їх уникнення (відкладення), серед яких умовно виділимо такі:
1. Подання резидентом позовної заяви про стягнення заборгованості з нерезидента та отримання рішення про задоволення позову.
У ст. 4 Закону № 185 прописано, що в разі прийняття до розгляду судом (або Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України) позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості за експортним контрактом строк зарахування валютної виручки зупиняється і пеня за його порушення в цей період не сплачується.
При цьому можливі як мінімум чотири шляхи розвитку подій, які спричиняють різні наслідки:
якщо суд прийме рішення про відмову в позові повністю або частково або про припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду, то строки зарахування валютної виручки поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожен день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено (ч. 3 ст. 4 Закону № 185);
якщо суд прийме рішення про задоволення позову, пеня за порушення строків зарахування валютної виручки не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом (ч. 4 ст. 4 Закону № 185);
якщо суд затвердить укладену сторонами мирову угоду у справі після повного погашення боргу нерезидента, що за правовими наслідками є рівнозначним прийняттю судом рішення про задоволення позову4, — пеня за порушення строків зарахування валютної виручки не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом (ч. 4 ст. 4 Закону № 185, п. 7 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, ст. 30 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 24.02.94 р. № 4002-XII);
якщо суд прийме рішення про припинення (закриття) провадження у справі за заявою резидента про відмову від позову у зв’язку з тим, що нерезидент виконав зобов’язання за зовнішньоекономічним контрактом після подання позовної заяви до суду, що в розумінні Закону № 185 рівнозначно рішенню суду про задоволення позову, пеня за порушення строків зарахування валютної виручки не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом (ч. 4 ст. 4 Закону № 185, постанови Верховного Суду України від 13.02.12 р. у справі № 21-422а11 та від 27.02.12 р. у справі № 21-387а11, ст. 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, далі — КАС).
Зауважимо, останній із перелічених шляхів уникнення санкцій за порушення строків зарахування валютної виручки став можливим завдяки прийняттю згаданих постанов Верховного Суду України та проведенню реформи судової системи. Адже в межах здійснення реформи у ст. 2442 КАС з’явилася правова норма про те, що рішення Верховного Суду України, прийняте з мотивів неоднакового застосування судами одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах, обов’язкове для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Інакше кажучи, постанови Верховного Суду України стосовно застосування ч. 4 ст. 4 Закону № 185 обов’язкові до виконання НБУ та ДПСУ у всіх подібних правовідносинах, тобто прирівнюються до прямої норми закону.
Бо раніше в аналогічних ситуаціях податківці5 застосовували буквальне тлумачення ч. 3 ст. 4 Закону № 185: виходили з формальної обставини —припинення провадження у справі — і нараховували пеню за кожен день прострочення зарахування валютної виручки, включаючи період зупинення строків. А суди в цьому питанні не відзначались одностайністю6. Адже справді мав місце факт прийняття судового рішення про припинення (закриття) провадження у справі, незалежно від обставин, що зумовили припинення такого провадження.
Натомість після появи постанов Верховного Суду України органи ДПС повинні дотримуватись його висновків при застосуванні ст. 4 Закону № 185, а адміністративні суди зобов’язані привести у відповідність судову практику.
Тож, якщо нерезидент затримує проведення розрахунків, а 90-денний строк загрозливо наближається до завершення, резиденту слід негайно подавати позовну заяву до суду чи арбітражу. І тоді на весь час розгляду справи строк зарахування валютної виручки зупиняється і пеня за його порушення в цей період не сплачується. Якщо ж суд прийме рішення про задоволення позову резидента (у будь-якій формі із перелічених вище), то пеня за порушення строків зарахування валютної виручки взагалі не сплачується з дати подання позову до суду чи арбітражу.
2. Отримання висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.
Цим способом можуть скористатися резиденти, котрі виконують операції за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
На підставі ст. 6 Закону № 185 установлені строки зарахування валютної виручки можуть бути продовжені Мінекономрозвитку України. Для цього резиденту слід звернутися за отриманням висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями. Механізм видачі висновків регламентують: Порядок продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затверджений постановою КМУ від 29.12.07 р. № 1409, Положення про порядок видачі висновків щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затверджене наказом Мінекономіки від 18.01.08 р. № 15, та Стандарт надання адміністративної послуги з видачі висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затверджений наказом Мінекономіки від 14.08.09 р. № 888.
Відповідно, якщо зарахування валютної виручки відбувається в межах продовженого строку, санкції у вигляді пені не застосовуються.
3. Надання довідки про виникнення форс-мажорних обставин.
Якщо перевищення строку зарахування валютної виручки обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначеного строку зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин буде відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору (ст. 6 Закону № 185). Тобто, якщо форс-мажорні обставини виникли на території України, то їх підтверджує довідка Торгово-промислової палати України, а в інших країнах — оригінал документа уповноваженого органу країни виникнення таких обставин.
Отже, якщо відомо, що заборгованість нерезидента спричинили форс-мажорні обставини в його країні, то українській стороні слід звернутися до нього з проханням надати відповідну довідку-підтвердження7. Додамо, що залежно від країни розташування сторони контракту, довідка може мати силу документа в міжнародному обігу без будь-якого засвідчення або повинна бути легалізована шляхом проставлення апостилю чи підлягати консульській легалізації.
Таким чином, на весь період дії форс-мажорних обставин (підтверджених довідкою) перебіг строку зарахування валютної виручки зупиняється, відповідно, і пеня за його порушення в цей період не сплачується.
 
● Якщо виручку зменшено на суму утриманого податку чи комісію банку
Іноді трапляється, що валютна виручка надійшла своєчасно, проте не в повному обсязі. Тобто фактично така виручка недоодержана, хоч і з об’єктивних причин. Розглянемо дві ситуації і до кожної додамо відповідний спосіб уникнення пені.
Якщо валютну виручку резидента зменшено на суму утриманих податків за межами України згідно із законодавством країни-нерезидента, то задля уникнення санкцій слід надати письмове підтвердження податкового органу країни-нерезидента про утримання податку.
Натомість, якщо валютну виручку зменшено на суму комісійних винагород, які утримали банки-нерезиденти, то для уникнення санкцій у зовнішньоекономічному контракті має бути прописано обов’язок резидента оплачувати комісію банків. Крім цього, утримана комісія (що перевищує еквівалент 50 євро) має підтверджуватися відповідним банківським документом (наприклад, у листі НБУ від 19.01.12 р. № 23-010/186 таким документом названо SWIFT-повідомлення).
Отож, якщо є загроза несвоєчасного отримання валютної виручки, українським суб’єктам господарювання слід заздалегідь вживати необхідних заходів, щоб запобігти санкціям — залежно від обставин та законодавчо встановлених можливостей. Тим більше, теперішні 90 днів — це не колишні 180, час минає швидко.
Хоч краще, звісно, щоб таких ситуацій у підприємницькій практиці взагалі не виникало.
 
1 У розділі 06.02 ЄБПЗ роз’яснено: датою митного оформлення продукції, що експортується, слід вважати дату завершення оформлення вантажної митної декларації, а саме — наявність на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів.
2 Див. лист НБУ від 19.12.11 р. № 28-313/5530-15227.
3 Здійснюється відповідно до Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. № 136.
4 Див. також інформаційний лист Вищого адміністративного суду України (далі — ВАСУ) від 17.03.09 р. № 359/13/13-09 та лист ДПАУ від 01.10.10 р. № 20634/7/10-2017/3658.
5 Див. лист ДПАУ від 25.09.06 р. № 10566/6/22-1015.
6 Див. рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 17.12.04 р. № 04-5/3360, рішення Господарського суду м. Києва від 10.05.07 р. у справі № 32/198-а, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.09 р. у справі № 22-а-2348/08, інформаційний лист ВАСУ від 17.03.09 р. № 359/13/13-09 та ухвали ВАСУ від 11.08.11 р. № К-8886/09 і від 30.11.11 р. № К-7921/08.
7 Свого часу в листі ДПАУ від 18.05.05 р. № 4402/6/23-5315 було перелічено вимоги до згаданої довідки, проте чинне законодавство жодних спеціальних вимог не містить.
 
Зоряна КУРИЛЯК, юрист, податковий консультант, м. Львів

У відповіді враховано норми законодавства станом на 11.03.2013

Рубрики:

»  Зовнішньоекономічна діяльність

»  Юридичні питання

Пошук по сайту:

Супер книги придбати швидко

Інтерв'ю з поетом
Євгенієм Юхницею

uhnitca_interview.mp3
Голосування за кращу, на Вашу думку, експертну роботу