«Все про бухгалтерський облік»

Всеукраїнська професійна газета

Зробити стартовою в Internt Explorer
Головна » Корисне » Відповіді на питання читачів » Фізособа шукає нових клієнтів для підприємства: як оформити відносини й оподаткувати

Кількість переглядів5335

ФІЗОСОБА ШУКАЄ НОВИХ КЛІЄНТІВ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВА: ЯК ОФОРМИТИ ВІДНОСИНИ Й ОПОДАТКУВАТИ
Наше підприємство здійснює встановлення регуляторів теплової енергії. Для пошуку нових клієнтів ми плануємо залучити фізособу, яка не є нашим працівником і не має статусу підприємця чи самозайнятої особи. Як нам оформити договірні відносини з такою особою? Які податки потрібно нарахувати й утримувати із суми його винагороди? Чи можемо ми суму винагороди врахувати як витрати для цілей податку на прибуток?
Відповідь
Залежно від того, який перелік повноважень Ви хочете передати зазначеній фізособі ці правовідносини можна оформити, уклавши договір доручення або ж договір на надання послуг із пошуку нових клієнтів.
За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується виконати від імені й за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, здійснений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права й обов'язки довірителя (ст. 1000 Цивільного Кодексу України (далі – ЦКУ). У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності повинно бути чітко визначено юридичні дії, які слід зробити повірникові. Вони повинні бути правомірними, конкретними й здійсненними (ст. 1003 ЦКУ). Після виконання доручення чи у випадку припинення договору доручення до його виконання повірений зобов'язаний негайно повернути довірителю довіреність, строк якої не сплив, і надати звіт про виконання доручення й виправдні документи, якщо це потрібно за умовами договору й характером доручення (п. 2 ч. 1 ст. 1006 ЦКУ).
Таким чином, за договором доручення й заснованою на ньому довіреністю Ви можете передати фізособі право від Вашого імені укладати з потенційним клієнтом договір на встановлення регуляторів теплової енергії. Цей договір і буде підтвердженням, що цього клієнта дійсно знайшов повірений а, значить, він має право на одержання винагороди.
Стосовно другого варіанта, то за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі здійснення певної дії чи здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу (ч. 1 ст. 901 ЦКУ). Виконавець повинен надати послугу особисто, якщо інше не передбачено договором (ст. 902 ЦКУ). Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки й у порядку, встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦКУ). Як бачите, у цьому випадку дещо складніше закріпити сам факт виконання другою стороною своїх зобов'язань, оскільки ніяких підтверджень того, що приведений у фірму клієнт був знайдений саме ним, у нього не буде. Отже, якщо Ви вирішите укласти саме договір на надання послуг, аби уникнути розбіжностей у майбутньому, придіть особливу увагу точному зазначенню в договорі переліку надаваних послуг і документів, що підтверджують їхнє виконання.
Щодо оформлення перерахованих вище договорів у п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦКУ сказано, що правочини між фізичною і юридичною особою укладаються в письмовій формі. А в ч. 1 ст. 209 ЦКУ передбачено, що правочин, виконаний у письмовій формі, може підлягати нотаріальному засвідченню за домовленістю сторін.
На винагороду за роботи (послуги), згідно з цивільно-правовими договорами, нараховують єдиний соціальний внесок за ставкою 34,7% й утримують за ставкою 2,6% (абз. 4 ч. 5, ч. 8 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI; далі — Закон № 2464). Детальніше про це див. у газеті «Все про бухгалтерський облік» № 14 за 2011 рік, стор. 17—19. Тому який з вищенаведених договорів ви б не обрали, винагорода за ним варто обкладати єдиним соціальним внеском.
Відповідно до пп. 164.2.2 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) суми винагород, згідно з умовами цивільно-правового договору, включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків. Ставка податку на доходи фізичних осіб при цьому становить:
•    15% — від суми винагороди, що у звітному податковому місяці 2011 року не перевищує 9410 грн;
•    17% — від суми винагороди, що перевищує у звітному податковому місяці 2011 року 9410 грн (пп. 167.1 ПКУ).
Зверніть увагу: зменшувати базу оподаткування на суму єдиного внеску не можна, адже таке правило передбачено лише для зарплати (п. 164.6 ПКУ).
Приклад. Платникові податків нарахували винагороду за цивільно-правовим договором у сумі 1000 грн.
Нарахування — єдиний соціальний внесок: 1000 × 34,7% = 347 грн.
Утримання:
а) єдиний соціальний внесок: 1000 грн х 2,6% = 26 грн.
б) податок на доходи фізичних осіб: 1000 грн х 15% = 150 грн.
Фізична особа одержить до виплати: 1000 грн-26 грн-150 грн = 824 грн.
Витрати на пошук нових клієнтів і налагодження з ними відносин, безперечно, пов'язані з госпдіяльністю підприємства, оскільки без потенційних покупців підприємство не зможе вести свою діяльність. Тому вважаємо, що витрати на оплату згаданих у листі послуг можна віднести до податкових витрат (пп. 14.1.27 ПКУ). Звичайно, за умови їхнього належного документального підтвердження (п. 138.2 ПКУ).
Декілька слів про документальне підтвердження. Насамперед Вам потрібно мати належним чином оформлений договір. Окрім того, залежно від оформлення договірних відносин, підтвердними документами для збільшення податкових витрат можуть бути: звіт про виконання доручення, акт наданих послуг, видатковий касовий ордер (якщо винагороду фізособі виплачуватиме грішми з каси), виписка банку (якщо оплату послуг підприємство проводитиме в безготівковій формі).
Нагадаємо: витрати на придбання послуг у неплатника податку на прибуток слід визначати виходячи з договірної ціни, але не вище за звичайні, що діяли на дату оплати послуг, у випадку, якщо договірна ціна на такі послуги відрізняється більш ніж на 20% від звичайної ціни на такі послуги (пп.пп. 153.2.2, 153.2.3 ПКУ).  Разом з тим до 01.01.13 р. звичайні ціни слід визначати ще й за п. 1.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (пп. 2 п. 2 р. XIX ПКУ).
При обчисленні об'єкта оподаткування витрати на виплату винагороди, на наш погляд, необхідно враховувати у складі адміністративних витрат (пп. «г» пп. 138.10.2 ПКУ).
У Декларації за податком на прибуток підприємства, форма якої затверджено ДПАУ наказом від 28.02.11 р. № 114, такі витрати фіксують у рядку 06.2.4 додатка АВ до рядка 06.2 Декларації.

У відповіді враховано норми законодавства станом на 07.07.2011

Рубрики:

»  Податок з доходів фізосіб

»  Податок на прибуток

»  Юридичні питання

»  ЄСВ та соціальне страхування

Пошук по сайту:

Супер книги придбати швидко

Інтерв'ю з поетом
Євгенієм Юхницею

uhnitca_interview.mp3
Голосування за кращу, на Вашу думку, експертну роботу