«Все про бухгалтерський облік»

Всеукраїнська професійна газета

Зробити стартовою в Internt Explorer
Головна » Корисне » Консультації » Бізнес-омбудсмен України Альгірдас ШЕМЕТА: "За рік нашої діяльності ми допомогли бізнесу заощадити майже 3,5 млрд грн"

04.07.2016

Кількість переглядів 6161

Інтерв'ю з додатку до газети "Все про бухгалтерський облік" № 59-60 за 2016 р.

Бізнес-омбудсмен України Альгірдас ШЕМЕТА:
"За рік нашої діяльності ми допомогли бізнесу заощадити майже 3,5 млрд грн"

Допоки влада декларує налагодження з бізнесом партнерських відносин, йому часто-густо доводиться не лише докладати зусиль, аби в кризу втриматися на плаву, але й захищатися. Інститут бізнес-омбудсмена в Україні знаходиться, найпевніше, в моральній, аніж у правовій площині (відповідний законопроект ухвалено в першому читанні), однак за понад рік роботи в нашій країні довів свою ефективність. Про те, як і кому з підприємців допомагає "третя сила" в обстоюванні їхніх прав, ми поспілкувалися з бізнес-омбудсменом України Альгірдасом Шеметою.


Бізнес-омбудсмен України
Альгірдас ШЕМЕТА

? Минає другий рік Вашої роботи на посаді бізнес-омбудсмена. Чи помічаєте Ви збільшення обсягів звернень до Вас? Скільки з них удалося вирішити позитивно?

Так, ми розпочали працювати 20 травня минулого року, й одразу нам стали надходити скарги. На 1 червня цього року ми мали 862 скарги. Наразі — уже майже 900 скарг, за якими нами відкрито понад 500 і вже завершено 375 розслідувань. Результат, гадаю, високий, зважаючи на специфіку України.

? Хто здебільшого є клієнтом Вашого офіса — малий і середній бізнес, великий? Чи може подати скаргу пересічний громадянин — платник податків — не підприємець, а найманий працівник або отримувач іншого оподатковуваного доходу?

80% усіх скаржників — це малий і середній бізнес, 20% — великий. Зважаючи на походження капіталу, українські бізнесмени становлять 81% від усіх скаржників, а 19% — це іноземні інвестори.

Якщо громадянин лише сплачує податки як працівник, то він не є суб'єктом нашого розгляду. Має бути або вже існуючий бізнес, або, якщо людина лише планує його розпочати й, наприклад, має проблеми з реєстрацією чи якимись іншими процедурами, то вона може звернутися до нас як проста фізична особа. Таких скарг у нас негусто. Здебільшого звертається вже діючий бізнес.

? Чи зверталися до Вас громадські, релігійні організації, профспілки?

Релігійних організацій із-поміж подавців звернень не було. А трудові колективи підприємств — так. В одних випадках вони повідомляли, що відбувається якась рейдерська атака на підприємство, в інших — зверталися у зв'язку з неправомірними діями державних органів щодо бізнесу, в якому вони працюють.

«...На 1 червня цього року ми мали 862 скарги. Наразі — уже майже 900 скарг, за якими нами відкрито понад 500 і вже завершено 375 розслідувань...»

? Відомо, що Ваші рішення мають рекомендаційний характер. Чи прислухаються до них можновладці? Хто, на Вашу думку, більш відкритий чи закритий до таких рекомендацій?

Я був навіть приємно здивований тим, що наші рекомендації доволі добре виконуються. На початок червня ми видали 281 рекомендацію з різних питань — і 70% із них виконано державними органами.

Найбільше скаржаться на Державну фіскальну службу — це 45% від усіх скарг, але остання як слід виконує наші рекомендації, навіть вище за середній показник — 72%.

Із тих державних органів, на які зчаста скаржиться бізнес, вищий показник лише в Міністерства юстиції — там виконано 76% усіх рекомендацій. Але є органи, які не так добре виконують рекомендації, і передусім це прокуратура — там маємо лише 18%. Після затвердження нового генерального прокурора готуємо зустріч, аби обговорити можливість поліпшення співпраці з Генеральною й місцевими прокуратурами. Я вважаю, що там ситуація справді залишається незадовільною.

Потім ідуть Міністерство внутрішніх справ, але це більше поліція, яка раніше була в складі міністерства, — там виконання 43%, і місцеві органи влади — 46%. Це, напевно, органи, яким найскладніше виконувати наші рекомендації.

З іншого боку — Міністерство інфраструктури. Воно одержало не так уже й багато рекомендацій, але виконало 80%.

Тож загальний відсоток доволі високий, але все-таки найскладніше з так званими силовими структурами, які неохоче виконують рекомендації.

«...У Податковому кодексі міститься чітка норма: коли ситуацію можна трактувати неоднозначно, то її належить тлумачити на користь платника податків. Ми практично в кожному зверненні до ДФС посилаємося на це твердження. На жаль, так буває не завжди...»

? З-поміж актуальних скарг платників податків — насамперед труднощі з відшкодуванням ПДВ, розірвання податківцями в односторонньому порядку електронних договорів. Чи багато скарг із цього приводу надходить до Вас? Як можна узагальнити результати їх розгляду?

Вважаю, що всі болючі для українських платників податків, вітчизняного бізнесу теми відображаються в адресованих нам скаргах. Якщо розглядати окремі позиції, то, скажімо, в частині ДФС це податкові перевірки: найбільше скарг надходило на неправомірні рішення в результаті податкових перевірок.

Також часто скаржаться на електронне адміністрування ПДВ, відшкодування ПДВ, кримінальні провадження податкової міліції. Розірвання електронних договорів — проблема, яка останнім часом почастішала. Ми вже це обговорювали з Романом Насіровим (Голова ДФС. — Прим. ред.) і міністром фінансів, і, вважаю, в цій сфері треба вжити системних заходів, аби таких договорів не розривали. Робота триває, сподіваюся, незабаром проблему буде вирішено.

? Не секрет, що деякі протиріччя між платниками податків і представниками фіскальної служби виникають через неоднозначне тлумачення податкового законодавства тою чи іншою стороною. Чи може бізнес-омбудсмен допомогти суб'єктам господарювання в таких ситуаціях? Чи варто, на Вашу думку, звертатися до інших інституцій?

Звісно, ми не можемо заборонити платнику податків звертатися туди, куди він вважає за потрібне. Ми інституція, що допомагає бізнесу залагодити проблеми в досудовому порядку, і це значно скорочує витрати в спорі між податковою й бізнесом. Наші послуги безкоштовні, тому, напевно, бізнес так часто звертається до нас.

Що стосується тлумачення, то в Податковому кодексі України міститься чітка норма: якщо ситуацію можна розглядати неоднозначно, то її належить тлумачити на користь платника податків (п. 56.21 цього Кодексу. — Прим. ред.). Ми практично в кожному зверненні до ДФС посилаємося на це положення. На жаль, не завжди так буває: у разі неоднозначності податківці намагаються інтерпретувати закон на свою користь. І для вирішення цієї проблеми ми розробили системні рекомендації у сфері адміністрування податків. Наразі готуються конкретні законопроекти на базі наших рекомендацій. Сьогодні (8 червня. — Прим. ред.) співробітники офіса беруть участь у засіданні, на якому обговорюється тема електронного кабінету платника податків. Розробляється новий порядок апеляції, який, якщо його буде затверджено, стане більш відкритим, і до цього процесу буде можливість підключитися нам — незалежним експертам.

Також пропонуємо чітко зафіксувати в законодавстві: не слід розпочинати кримінальні провадження, якщо не завершено спір із бізнесом в апеляційному порядку. Доволі часто ми бачимо, що одразу після складання акта перевірки або навіть перед його затвердженням відкривають кримінальне провадження, потім суд ухвалює рішення на користь бізнесу, а кримінальне провадження залишається. Вважаємо, це неправильно, і ці положення належить змінити, як і саму межу питання про відкриття кримінального провадження щодо податкових порушень. Як Ви знаєте, наразі вона становить 689 тис. грн, а торік — 609 тис. грн. Але нині через девальвацію гривні межа, безумовно, знизилася більше ніж удвічі, а в законодавстві — жодних змін.

Після моєї зустрічі з новим міністром фінансів ми дійшли висновку, що в міністерстві предметно працюватимуть над виконанням наданих нами рекомендацій і пропонуватимуть зміни до Податкового кодексу України. Дії вже в русі, тож залишається сподіватися, що вони не лише розпочалися, але й успішно завершаться.

Ще одне питання пов'язане з відповідальністю як податківців, так і працівників інших контролюючих органів. Ми пропонуємо затвердити дисциплінарний статут контролюючих органів, у якому чітко встановлювалася б відповідальність за неправомірні дії. Як свідчить досвід різних країн, коли інспектор знає, що за неправомірні кроки його покарають, звільнять, притягнуть до адміністративної або кримінальної відповідальності, це приводить до поліпшення адміністрування.

«...Скаржник має пройти хоча б один щабель адміністративного оскарження, якщо така процедура існує. Це робиться, аби змусити державні органи виконувати свої функції...»

? Щодо самої процедури... Наприклад, через ваш сайт підприємець тільки-но подав скаргу. Що відбувається далі? Як довго триває розгляд?

Процедуру окреслено в регламенті, який є на нашому сайті. Передусім, коли скаргу подано через веб-сайт, скаржник одержує автоматичну відповідь, що скарга до нас надійшла. І з цієї миті маємо 10 робочих днів для її попереднього розгляду на предмет її відповідності критеріям подання. Існують декілька критеріїв: насамперед ми не розглядаємо скарги приватного бізнесу на приватний бізнес. Також не беремося за скарги, якщо справа вже в суді або щодо неї вже ухвалено судове рішення. Та це не означає, що ми не розглядаємо до- та післясудових дій. Маємо доволі значну кількість скарг саме щодо невиконання рішень судів — і в таких випадках втручаємося. Також скаржник має пройти хоча б один щабель адміністративного оскарження, якщо така процедура існує. Це робиться для того, аби змусити державні органи виконувати свої функції. Багато з них уже знають: якщо проблему буде вирішено неправильно, висока ймовірність того, що бізнес звернеться до нас. Окрім того, в нас є строк давності — з моменту порушення має минути не більше одного року, за винятком ситуацій, коли порушення триває довгий час.

Усе це ми оцінюємо протягом 10 робочих днів і повідомляємо скаржнику про те, чи розглядатимемо скаргу по суті. Якщо так, то максимальний строк розгляду — три місяці. Наприкінці цього періоду я приймаю рішення про рекомендації, які ми видаємо державним органам. І наступний важливий етап — моніторинг виконання рекомендацій. Тобто робота наданням рекомендацій не закінчується, і це, мабуть, теж обумовлює такий позитивний результат, що на сьогодні виконано 70% усіх рекомендацій. Решта 30% не те що не виконані — просто моніториться їх виконання.

? Чи варто самому підприємцю якось долучатися до цього процесу?

Ми постійно контактуємо зі скаржником і повідомляємо про наші дії. Якщо в нас є якісь запитання, щось незрозуміло, просимо надати додаткові документи, пояснити факти. Коли ми вчиняємо певну дію, то повідомляємо про неї скаржника. Коли одержуємо відповідь від іншої сторони, інформуємо скаржника. Це постійний контакт під час розслідування.

Але треба чітко розуміти, що початково ми на нейтральній позиції — не стаємо ані на бік скаржника, ані на бік державного органу. Оцінюємо ситуацію самостійно, незалежно та, якщо вважаємо, що скаржник неправий, відверто йому про це говоримо. Таких випадків обмаль — десь 10%, — коли ми бачимо, що скаржник справді не має підстав для того рішення, досягнення якого просить. Та коли він має рацію, залучаємо все можливе в нашому арсеналі для вирішення його проблеми.

? Чи використовує Ваша організація якісь однозначні ознаки, критерії для визначення неправомірності дій контролюючих органів, дозвільних структур?

Ну, тут критерії, мабуть, важко й розробити. У Раді бізнес-омбудсмена працюють в основному юристи-професіонали, які оцінюють надані факти й зіставляють їх із чинним законодавством, з позицією самих державних органів. І щоразу це нове розслідування й пошук істини, кожний момент індивідуальний. Звісно, є й відпрацьовані ситуації, як у випадку зі скаргами щодо невідшкодування ПДВ. Там і розслідувань особливих не потрібно: ми бачимо, до яких кроків вдавався скаржник, податківці, і швидко доходимо висновку про те, чи потрібно діяти. А, скажімо, з податковими перевірками складніше, бо виникають різні ситуації й найрізноманітніші запитання.

До речі, ми стали одержувати складніші скарги, пов'язані з трансфертним ціноутворенням. Там початково навіть важко визначити, хто має рацію, а хто — ні. Але з'ясовуємо до кінця, розробляємо свою позицію й потім, якщо вона збігається з позицією скаржника, захищаємо його інтереси.

«...Ми оцінюємо ситуацію самостійно, незалежно й, якщо вважаємо, що скаржник не правий, відверто йому про це говоримо. Таких випадків обмаль — десь 10%, коли ми бачимо, що скаржник справді не має підстав на те рішення, досягнення якого просить...»

? Назвіть, будь ласка, трійку найяскравіших перемог бізнес-омбудсмена…

У нашому річному звіті є низка прикладів наших дій і досягнутих результатів. Але я б, мабуть, згадав те, що закарбувалося в пам'яті. Це самий початок роботи офіса, коли всі ще придивлялися до нас. ми отримали скаргу від великого іноземного інвестора щодо неправомірних дій МВС під час обшуку. Це було перше наше зіткнення із силовими структурами, внаслідок якого вдалося досягти офіційного вибачення МВС перед міжнародним інвестором за неправильні дії в ході слідства. Тоді мої хлопці казали, що, напевно, уперше в історії України силові структури просять вибачення.

Трапляються кричущі випадки, коли важко зрозуміти, чому силові структури так непропорційно діють. Був прецедент, коли керівництво підприємства звинуватили в незаконному звільненні співробітника. Це була частина кримінального провадження, в ході якого під час обшуку заарештували й вилучили 45 комп'ютерів — усі комп'ютери компанії — через одного начебто незаконно звільненого з посади співробітника! На щастя, після нашого втручання комп'ютери скаржнику повернули, він зміг продовжити роботу, проте все одно це стрес, призупинення бізнесу. Такі випадки, звісно, не забути.

Також закарбовуються в пам'яті бізнеси-"малюки". Протягом року ми боролися із сільським головою, який поставив шлагбаум перед сімейною крамничкою приватного підприємця, і, врешті-решт, домоглися рішення демонтувати цей шлагбаум. Тепер триває процес виконання рішення, і ми боротимемося до кінця, аби допомогти малому бізнесу, який несправедливо виштовхують з економіки.

Гадаю, майбутнє України — все-таки в розвитку малого й середнього бізнесу. І такі випадки, коли нам вдається досягти результатів на користь "найменших", — це завжди дуже приємно.

? Чи ведете Ви статистику притягнення посадовців, зокрема податківців, до відповідальності за результатами Вашої діяльності? Чи відомо, скільки з них звільнено, скільки одержали догану?

Ми ведемо статистику з притягнення до різного роду відповідальності. Якщо покопирсатися в справах, то можна побачити, до якої саме. Але якщо брати загальну статистику, то в шести випадках державних службовців звільнено або покарано, порушено два кримінальних провадження.

Я весь час наголошую своїм хлопцям: коли ми розглядаємо конкретні справи, вкрай важливо встановити винуватців і намагатися домогтися того, аби їх було покарано. Тут вельми допоміг би дисциплінарний статут, про який я вже згадував. Притягнення до відповідальності відбувалося б у більш-менш автоматичному режимі. А так ми залежимо від тих самих органів, на які скаржаться, бо проводяться внутрішні перевірки й уже за їх результатами застосовують санкції. Але навіть наведені мною приклади підтверджують, що наші дії, якщо вони пов'язані з кричущою несправедливістю з боку державних службовців, приводять до конкретних санкцій щодо посадовців. Це дуже важливо.

Слід також визнати, що не завжди бувають навмисні дії. Тлумачення закону, або, як ми казали, різночитання законодавства, — поле, в якому складно вгледіти навмисні дії. У таких випадках ми доводимо нашу правоту, але це не означає, що потрібно звільнити співробітника, позаяк він вважав, що вчиняє правильно. Життя розмаїте, і випадки також.

«...Я думаю, що майбутнє України — усе-таки в розвитку малого й середнього бізнесу, і такі випадки, коли нам вдається досягти результатів на користь "найменших", — це завжди дуже приємно...»

? Чи можете назвати обсяг коштів, які повернено бізнесу через неправомірність стягнення?

За рік нашої діяльності ми допомогли бізнесу заощадити, якщо можна так сказати, майже 3,5 млрд грн. Це приблизно 140 млн доларів. Ураховуючи те, що в нас усього 15 працівників, кожний співробітник, включаючи водія, допоміг бізнесу заощадити близько 10 млн доларів.

Ми також ведемо статистику конкретних подій. Однією з найбільших проблем виявилося те, що бізнесу не виплачували компенсації за мобілізованих в армію співробітників, хоча за законодавством це визначено й сам бізнес платив їм середню заробітну плату. Ми довго й завзято працювали над цим із Міністерством фінансів і Мінсоцполітики й наприкінці минулого року отримали повідомлення, що бізнесу виплачено понад 2 млрд грн компенсації за мобілізованих співробітників.

Щодо ПДВ на цей момент результат становить приблизно 450 млн грн, повернених бізнесу. За податковими перевірками — майже 600 млн грн. Це анулювання результатів перевірки, скасування штрафів, визнання витрат бізнесу тощо.

Інші позиції дрібніші. Так, щодо електронного адміністрування ПДВ — 75 млн грн, за кримінальними провадженнями проти бізнесу — 14 млн грн, щодо державних підприємств, які не виконують своїх зобов'язань, — ледь більше 2 млн грн. Але загальний результат вражає.

? Чи трапляються оригінальні скарги від бізнесу? Якщо так, наведіть найяскравіші приклади подібних звернень…

Трапляються не те що оригінальні звернення, а такі, в яких немає суті, коли скаржаться на все, але навіть приблизно не можуть сформулювати проблему. Ми подібні скарги відхиляємо.

Наразі починаємо одержувати складніші, так би мовити, оригінальніші скарги, пов'язані з діями Антимонопольного комітету. Нещодавно до нас звернулися суб'єкти бізнесу, яких звинуватили в організації картелю — узгодженні цін з іншими учасниками ринку. І тут уже ситуація непроста. Аби розібратися, потрібно буде ввімкнути всі наші потужності.

? Усе-таки, чому не можна стати клієнтом бізнес-омбудсмена, якщо справу вже розглядають у суді?

Це загальноприйнята міжнародна практика. Такі структури, як офіс омбудсмена, не втручаються в ухвалення рішень судовими органами. Звісно, у суді бізнес може послуговуватися нашими висновками, зробленими під час досудового розгляду справи, і часто-густо їх використовує. А ми нерідко присутні на засіданнях судів як незалежні особи. Тобто якщо скаржник до нас звернувся раніше, але потім справа дійшла до суду, ми моніторимо дії суду. В ухвалення рішень не втручаємося, але, коли суд дозволяє, надаємо аргументи, аби створити повне враження про наявну ситуацію.

«...За рік нашої діяльності ми допомогли бізнесу заощадити, якщо можна так висловитися, майже 3,5 млрд грн. Це приблизно 140 млн доларів. Ураховуючи, що працюючих у нас усього п'ятнадцятеро, то кожний співробітник, включно з водієм, допоміг бізнесу зберегти приблизно 10 млн доларів...»

Нещодавно була гучна справа стосовно міжнародної компанії, яка виграла міжнародний арбітраж, і належало це рішення впровадити у виконання в українській практиці. Наші співробітники зробили все можливе, передусім, аби це засідання суду відбулося, позаяк вельми довго всі процедури відкладалися. Вони були присутні на засіданні суду, на якому ухвалили рішення на користь нашого скаржника. Тепер, звісно, потрібно його виконати.

Інакше кажучи, коли справа стосується різного роду процедурних питань і пов'язана із забезпеченням об'єктивності, ми не можемо впливати безпосередньо, але іноді бачимо, що наша присутність допомагає досягти об'єктивного результату. Повністю сторону суду не ігноруємо. Але тут дуже тонка грань, якої ми не торкаємося, оскільки це була б уже заміна судової системи на несудову, що в міжнародній практиці не прийнято.

? Із чим іще не варто звертатися до Вас, аби не гаяти часу?

Моя порада підприємцям — просто відкрити наш веб-сайт boi.org.ua, де схематично зображено всі вимоги, і подумки перевірити, чи відповідає їм скарга. Більше жодних обмежень і спеціальних пріоритетів ми не висуваємо. Розглядаємо всі скарги: від мікроскопічного бізнесу до найбільших компаній із багатомільйонним товарообігом. Тому всі бізнесмени можуть звертатися до офіса, і ми робитимемо все можливе, аби допомогти.

Розуміння цих критеріїв, до речі, зростає. Якщо на початку нашої роботи ми відхиляли 35—37% усіх скарг, то вже в І кварталі 2016 року — лише 21%. Це дозволяє працювати ефективніше: не так відхиляти, як розглядати скарги по суті. Проблем іще вистачає, ще багато чого потрібно зробити в Україні, і бізнес із будь-яких питань, пов'язаних або з корупційними, або з неправомірними діями державних органів, може до нас звертатися. Тобто не можу нараджувати, коли до нас звертатися не слід.

Бесіду вела
Ольга ГЕРМАНОВА,
журналіст, спеціально для газети "Все про бухгалтерський облік"