«Все про бухгалтерський облік»

Всеукраїнська професійна газета

Зробити стартовою в Internt Explorer
Головна » Корисне » Консультації » "На сьогодні українські правила трансфертного ціноутворення досить збалансовані"

31.05.2016

Кількість переглядів 15463

Інтерв'ю з додатку до газети "Все про бухгалтерський облік" № 48 за 2016 р.

"На сьогодні українські правила трансфертного ціноутворення досить збалансовані"

Трансфертне ціноутворення — поширена у світі, але відносно нова для України практика податкових відносин, правила для якої, тим не менше постійно змінюються. Не встигли платники подати Звіт про контрольовані операції за 2015 рік відповідно до норм Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення" від 15.07.15 р. № 609-VIII, як у вищому ешелоні влади заявили про необхідність удосконалення процедур контролю за ТЦ. Про поточний стан справ і те, у якому напрямі доцільно рухатися, ми поспілкувалися з директором департаменту аудиту ДФС України Наталією Рубан.


Директор департаменту аудиту ДФС України
Наталія Рубан

? Наталіє Іванівно, 4 травня закінчилася кампанія з надання звітів про контрольовані операції за 2015 рік. Як змінилася кількість платників, які подають звіти, порівняно з попередніми роками?

— У цьому році до ДФС надано звіти щодо контрольованих операцій за 2015 рік майже 2,9 тис. платниками податків. Це значно більше, ніж за 2014-й (1,9 тис.) та 2013 роки (2,5 тис.), що насамперед обумовлено зміною з 1 січня 2015 року суми вартісного показника віднесення господарських операцій до контрольованих (із 50 млн грн (без ПДВ) до 5 млн грн (без урахування непрямих податків) з одним контрагентом). Водночас, на відміну від попередніх років, ці звіти стосуються виключно зовнішньоекономічних операцій.

? Наших читачів цікавить, як надалі відбувається контроль із боку ДФС України за повнотою декларування контрольованих операцій? У яких випадках контролюючі органи направляють платникам запити про надання документації з трансфертного ціноутворення?

— Процедуру аналізу звітів досить детально визначено в Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій, затвердженому наказом Мінфіну від 14.08.15 р. № 706. Зокрема, контролюючі органи заздалегідь формують переліки платників податків, господарські операції яких підпадають під критерії контрольованих, та після закінчення звітної кампанії співставляють такі переліки з реєстром поданих платниками податків звітів.

...У цьому році до ДФС надано звіти щодо контрольованих операцій за 2015 рік майже 2,9 тис. платниками податків...

За результатами такого співставлення визначаються компанії, щодо яких існує ризик неподання Звіту або невключення до поданого Звіту всіх здійснених контрольованих операцій. Таким платникам із метою з'ясування всіх обставин неподання (невключення) будуть направлені запити про подання інформації.

Залежно від інформації, яку нададуть платники, уже буде прийматися рішення щодо проведення документальної позапланової перевірки з метою фіксації порушення платником податків вимог пп. 39.4.2 ст. 39 Податкового кодексу України. Також питання подання Звіту та повноти декларування всіх контрольованих операцій обов'язково перевіряються контролюючим органом під час планових документальних перевірок.

Разом із контролем за повнотою декларування контрольованих операцій ДФС та її територіальними органами здійснюється аналіз Звітів щодо встановлення ризиків заниження обсягу оподатковуваного прибутку платників податків у зв'язку з невідповідністю умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки".

Під час проведення аналізу враховуються результати фінансово-господарської діяльності підприємств, зокрема, збитковість протягом трьох попередніх років, середньогалузеві показники рентабельності, здійснення господарських операцій, не типових для поточної діяльності компанії, та інше. У випадку, якщо аналіз Звітів свідчить про невідповідність умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки", ДФС направляє платнику податків запит щодо подання документації з трансфертного ціноутворення.

? Уявімо ситуацію, що підприємство не відобразило у вчасно поданому Звіті про контрольовані операції за 2015 рік одну або кілька контрольованих операцій. Зараз воно вирішило виправити помилку шляхом подання уточнюючого Звіту про контрольовані операції. Чи зобов'язане підприємство в такому випадку сплатити якісь штрафні санкції?

— Пунктом 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України передбачена відповідальність платника податків за невключення до поданого Звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції: штраф у розмірі 1% від суми контрольованих операцій, не задекларованих у поданому Звіті, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції.

...При самостійному коригуванні податкових зобов'язань за контрольованими операціями звітного року в декларації за такий рік штраф за ст. 50 ПКУ не застосовують...

Таким чином, незалежно від того, чи платник самостійно встановив цей факт та виправив його в поданому "уточнюючому звіті", або його виявлено контролюючим органом під час проведення податкового контролю, до підприємства буде застосовано штрафну санкцію відповідно до п. 120.3 ст. 120 Кодексу.

? Чи можна подати уточнюючий Звіт про контрольовані операції, якщо на підприємстві проходить податкова перевірка контрольованих операцій за відповідний період?

— З урахуванням вимог п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі Звіти за будь-який звітний (податковий) період. Відповідне роз'яснення надано листом ДФС "Про застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення" від 14.04.16 р. № 13362/7/99-99-19-02-02-17 (запитання-відповідь 13).

? Поясніть, будь ласка, чи зобов'язані платники податку на прибуток, які здійснюють контрольовані операції, проводити самостійне коригування податкових зобов'язань (складати додаток ТЦ до декларації з податку на прибуток) за підсумками внутрішньорічних звітних періодів (кварталу, півріччя й трьох кварталів)? Чи таке коригування через додаток ТЦ здійснюють тільки за підсумками звітного (податкового) року?

— Відповідно до пп. 39.5.4 ст. 39 Податкового кодексу України в разі застосування платником податків під час здійснення контрольованих операцій умов, що не відповідають принципу "витягнутої руки", платник має право самостійно провести коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов'язань за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету.

Таким чином, платник податків має право самостійно провести коригування та відобразити результати його проведення в додатках РІ (ряд. 3.1.3 ТЦ та 3.1.4 ТЦ) та ТЦ до декларації з податку на прибуток підприємств за підсумками відповідного звітного періоду, у якому платником установлено, що умови здійснених ним контрольованих операцій не відповідають принципу "витягнутої руки". Водночас зауважу, що, як свідчить міжнародна практика, найчастіше таке коригування здійснюється саме за підсумками календарного (звітного) року.

? На яку дату платникам потрібно визначати звичайну ціну товарів із метою здійснення коригувань бухфінрезультату за контрольованими операціями відповідно до пп.пп. 140.5.1, 140.5.2 Кодексу: на дату укладення контракту, на дату переходу права власності чи на якусь іншу?

— Звичайна ціна товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій (відповідність умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки") визначається на дату здійснення господарських операцій. Згідно з Порядком складання Звіту про контрольовані операції (затвердженого наказом Мінфіну України від 18.01.16 р. № 8), такою датою є дата переходу права власності на товари або дата складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг (п. 17 Розділу IV).

? Чи потрібно у випадку самостійного коригування податкових зобов'язань (пп. 39.5.4 ПКУ) за контрольованими операціями звітного року, здійсненого в декларації з податку на прибуток за такий рік, сплачувати штраф за ст. 50 ПКУ?

— Ні, не потрібно. Штрафні санкції, передбачені ст. 50 ПКУ, мають бути сплачені платником податків у разі, якщо він виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів і здійснює самостійне коригування за ці періоди.

? Уявімо ситуацію. Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 10.04.14 р. № 1197-VII, суб'єкт господарювання обрав постачальників-нерезидентів, зареєстрованих у державах, включених до переліку КМУ (розпорядження КМУ "Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України" від 16.09.15 р. № 977-р). З огляду на це, якщо ціну договору визначено у відповідності до закону про держзакупівлі, чи можливо умови таких господарських операцій визнавати такими, що відповідають принципу "витягнутої руки" (абзац 2 пп. 39.2.1.8 ПКУ)? Якщо так, то чи є необхідність у такому разі встановлювати метод і надавати звіт по ТЦ?

...Відповідність умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" визначається на дату переходу права власності на товар...

— Дійсно, відповідно до ст. 39 ПКУ, якщо ціна на товари (роботи, послуги) підлягає державному регулюванню згідно із законодавством України та встановлена відповідно до правил такого регулювання, ціна вважається такою, що відповідає принципу "витягнутої руки". Разом із цим необхідно враховувати особливості застосування цього правила. У разі, якщо законодавством встановлюється мінімальна (максимальна) ціна продажу або індикативна ціна, ціна операції, що відповідає принципу "витягнутої руки", визначається відповідно до цієї статті, але не може бути меншою за мінімальну або індикативну ціну та більшою за максимальну ціну.

У будь-якому випадку платник має подати звіт про таку контрольовану операцію. Обґрунтування в документації відповідності умов такої операції принципу "витягнутої руки" слід наводити враховуючи та з посиланням на правила державного регулювання цін.

? Якщо необхідно визначати метод, то при застосуванні методу порівняльної неконтрольованої ціни чи може ціна контрольованої операції (ціна пропозиції, обраної в результаті застосування конкурсних торгів) порівнюватися з пропозиціями ціни, запропонованої іншими учасниками цієї конкурсної процедури (що є доцільним з огляду на публічність проведення такої процедури)?

— Відповідно до пп. 39.3.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПКУ, під час застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни порівняння ціни контрольованої операції проводиться із ціною співставних неконтрольованих операцій, які фактично здійснені платником податків або іншими особами. Отже, ціна пропозицій конкурсних торгів не може бути використаною для зіставлення із ціною в контрольованій операції, тому що це тільки пропозиція, а не фактично здійснена господарська операція.

? Нещодавно під час II міжнародного форуму "Трансфертне ціноутворення 2016" учасники дійшли висновку, що у 2016 році кардинальних змін в законодавчому полі очікувати не варто, а контроль за дотриманням вимог ТЦ буде виваженим і обережним. Водночас перевірки проводитимуться тільки щодо тих компаній, які здійснюють агресивне податкове планування і явно зловживають нормами угод про уникнення подвійного оподаткування. Можете підтвердити чи спростувати ці думки?

— Під час прийняття рішень щодо проведення перевірок контрольованих операцій податковими органами ретельно опрацьовується та аналізується вся наявна інформація щодо фінансово-господарської діяльності платника податків, подані звіти про контрольовані операції та документація з трансфертного ціноутворення.

За результатами проведеного аналізу рішення про перевірку приймається насамперед відносно тих контрольованих операцій, умови яких (зокрема, їхні ціни або рентабельність) не відповідають принципу "витягнутої руки", у результаті чого компанія недоотримала "ринковий" рівень прибутку та не сплатила відповідну суму податку до держбюджету.

Таким чином, чим більша сума можливих втрат бюджету в разі недотримання платником принципу "витягнутої руки", тим вища вірогідність проведення перевірки контрольованих операцій цього платника податків.

? За словами деяких народних обранців і публічних діячів, законодавчими змінами в частині трансфертного ціноутворення саму ідею вихолостили так, що цю частину Податкового кодексу можна "повісити на гвіздок". Чого, на Вашу думку, не вистачає в кодексі, аби ТЦ повноцінно функціонувало? Чи, можливо, щось заважає?

— Це думки окремих "спеціалістів", які тему трансфертного ціноутворення використовують як політичний й економічний піар, але які далекі від практичного застосування цих норм. Сьогодні українські правила трансфертного ціноутворення досить збалансовані, цілком відповідають рекомендаціям ОЕСР й отримали цілком позитивні відгуки міжнародних фахівців із Світового банку та МВФ.

У той же час досвід багатьох країн, які також запроваджували ці правила, свідчить, що середній час, необхідний на повноцінну імплементацію трансфертного ціноутворення, складає від 3 до 5 років залежно від економічного потенціалу країни та/або наявної економічної ситуації.

Разом із тим застосування норм трансфертного ціноутворення на практиці дозволяє визначити окремі "слабкі" місця діючих норм та шляхи їхнього вдосконалення.

Крім того, відповідно до Указу Президента України від 28.04.16 р. № 180/2016, створено робочу групу для підготовки законопроектів із питань протидії зменшенню податкової бази та переміщення прибутків за кордон, якими, зокрема, будуть удосконалені процедури контролю за трансфертним ціноутворенням з урахуванням міжнародних ініціатив ОЕСР, відомих як план BEPS. Насамперед це буде запровадження обов'язку для мультинаціональних компаній подавати звіт у розрізі країн, у якому вони мають розкрити всю структуру групи та обсяги доходів в усіх юрисдикціях, у яких компанії здійснюють свою діяльність.

З урахуванням стислих термінів, визначених в Указі Президента, найближчим часом бізнес-спільнота зможе ознайомитися з перспективними змінами у сфері ТЦ і міжнародного оподаткування.

Розмову вела
Ольга ГЕРМАНОВА,
журналіст, спеціально для газети "Все про бухгалтерський облік"