«Все про бухгалтерський облік»

Всеукраїнська професійна газета

Зробити стартовою в Internt Explorer
Головна » Корисне » Консультації » "Ще ніколи в історії України брати участь у тендерах не було так легко"

16.05.2016

Кількість переглядів 5815

Інтерв'ю з додатку до газети "Все про бухгалтерський облік" № 41-42 за 2016 р.

"Ще ніколи в історії України брати участь у тендерах
не було так легко"

Реформу держзакупівель в Україні справедливо вважають однією з небагатьох успішних реформ. Нова команда реформаторів, яка в складні для країни часи залишила бізнес і прийшла в міністерські кабінети, безумовно, викликає повагу. У короткий строк їм удалося зробити те, чого досі в Україні не робили, — витрачання держкоштів перевели в публічну площину. Аби розібратися в нових правилах, ми звернулися до ідейного натхненника реформи держзакупівель — заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максима Нефьодова.


Заступник міністра економічного розвитку
і торгівлі України Максим Нефьодов

? Пане Максиме, чому Ви вирішили з бізнесу піти в чиновники? Яка ідея рухала Вами?

— Після Майдану, в якому брав активну участь, я запропонував свої послуги новому Уряду. При цьому не розраховував на будь-яку посаду, просто хотів використати свій досвід в інвестиційному банкінгу, знання та експертизу, для того щоб реформувати країну. На той час декілька агентств займалися підбором урядової команди, вони запитували в мене рекомендації щодо різних кандидатів, я також вислав своє резюме. Згодом мене запросили на зустріч з Айварасом Абромавічусом, після чого він запропонував мені посаду заступника міністра. Ми обговорили ключові завдання й умови, і виявилося, що в нас спільне бачення щодо розвитку країни.

На посаді заступника Міністра я роблю фактично те саме, що й у бізнесі: стратегічне планування, формування команди, визначення чіткого плану дій, залучення необхідних ресурсів, активна комунікація та маркетинг. Як бачите, такий підхід працює цілком ефективно. Крім того, ця посада дозволяє займатися тим, що я вмію найкраще, — керувати змінами. Тільки раніше я робив це в приватному секторі, а тепер — у державному.

? Реформу держзакупівель вважають однією з найуспішніших. Як виникла ідея запровадити електронні торги та систему ProZorro? Яку мету переслідували автори?

— Обговорення реформи розпочалося ще на Майдані, у рамках Відкритого університету Майдану. Від самого початку Олександр Стародубцев разом із Христиною Гуцаловою, Андрієм Кучеренко та іншими волонтерами вирішили, що єдиний спосіб зменшити корупцію в цій сфері — створення електронної системи. Вони розробили першу концепцію, але змінили її після зустрічі з авторами грузинської системи держзакупівель. За їх допомоги було розроблено нову модель, яка й лягла в основу системи ProZorro.

Головними бар'єрами для запровадження системи були правове врегулювання та інертність державного апарату. Усі ми знаємо, як складно отримати увагу й підтримку Парламенту. Законопроект, розроблений активістами у 2014 році, не був прийнятий. І тут на допомогу прийшов Дмитро Шимків, який порадив розпочати роботу ProZorro на допорогових закупівлях — у такому випадку не потрібно було жодних урегулювань. Тільки-но юридичну проблему було вирішено, розпочалася розробка системи.

...За рік пілоту система дозволила зекономити державі більше мільярда гривень!..

Запуск пілотного проекту електронної системи держзакупівель ProZorro відбувся в лютому 2015 року, із 4 тендерів і 6 постачальників. На сьогодні кількість тендерів зросла вже до 83 тисяч. За рік пілоту система дозволила зекономити державі більше мільярда гривень! Результати доводять, що відкрита й прозора система, вільна конкуренція роблять закупівлі набагато ефективнішими. Ми очікуємо, що повний перехід на електронні закупівлі дозволить економити близько 50 млрд грн на рік. А спрощення доступу до торгів і прозорі конкурентні умови дозволяють порядним компаніям, особливо — представникам малого й середнього бізнесу, вигідно торгувати з державою.

До речі, Олександр Стародубцев згодом очолив Департамент регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку, Андрій Кучеренко успішно керує розробниками системи ProZorro, а Христина Гуцалова — менеджер Нацради реформ саме з реформи публічних закупівель.

? Згідно із Законом України "Про публічні закупівлі" 1 квітня центральні органи влади перейшли на систему електронних держзакупівель на базі платформи ProZorro. Яких головних наслідків слід очікувати від реалізації цього нововведення державі — з одного боку, бізнесу — з іншого? Чого очікувати після 1 серпня, коли електронні торги стануть обов'язковими для всіх замовників?

— Так, із 1 квітня відбувся перехід на ProZorro центральних органів влади, а також великих державних компаній і природних монополістів. Це означає, що всі надпорогові закупівлі (зазвичай це від 200 тис. грн — за товари чи послуги, або від 1,5 млн грн — за роботи) цих державних замовників повинні відбуватися лише через систему ProZorro. Зважаючи на результати пілоту, ми очікуємо, що зі зростанням обсягу тендерів буде, відповідно, зростати й сума економії. За підсумками 2016 року ми плануємо зекономити державі 5 млрд грн.

Мільйонні тендери, яких буде в ProZorro все більше, — це також величезні можливості для бізнесу. Будь-яка компанія чи приватний підприємець можуть зареєструватися в системі й торгувати з Міністерством оборони чи "Укрзалізницею" зі свого смартфона, ноутбука, просто сидячи в кафе: все, що вам потрібно для цього, — це доступ до Інтернету.

...Будь-яка компанія або приватний підприємець можуть зареєструватися в системі й торгувати з Міністерством оборони або "Укрзалізницею" зі свого смартфона, ноутбука, просто сидячи в кафе...

Ще ніколи в історії України брати участь у тендерах не було так легко. Ми встановлюємо прозорі умови, рівні для всіх, і це дозволяє залучати все більше постачальників. Так, декілька тендерів виграв всесвітньо відомий ретейлер Metro Cash&Carry. Це потужний позитивний сигнал для всього бізнесу: з державою справді можна торгувати.

Хочу підкреслити, що держава — найбільший закупівельник в Україні, щороку вона купує товари й послуги на загальну суму 250 млрд гривень (дані за підсумками 2014 року). Більшість із них — звичайні товари загального вжитку: паливо, продукти харчування, одяг тощо. Усі ті компанії, які зараз знайдуть час і ресурс, аби приєднатися до системи закупівель і розпочати брати участь у тендерах, мають більше шансів отримати частину цього величезного ринку. За нашими даними, у нової компанії сьогодні є вірогідність перемоги в тендері 30%, це дуже хороший показник.

? Чи складно працювати із системою? Можливо, існують якісь курси для її опанування, так би мовити, для "чайників"…

— Так, звісно. Навчання користування системою триває від самого запуску ProZorro в лютому 2015 року. За цей час команда проекту провела більше 100 навчальних заходів по всій країні — як для замовників, так і постачальників. Крім того, у травні стартує перший безкоштовний масовий державний онлайн-курс на Prometheus, де кожен бажаючий може навчитися працювати з ProZorro. Реєструйтеся прямо зараз!


Рис. О. Кустовського

? Що нині купують через систему ProZorro? Чи потрібно через систему купувати енергоносії чи передплату на періодику?

— Через електронну систему проводяться всі закупівлі, без жодних винятків. Це можуть бути авто швидкої допомоги, харчування для військових або будівництво доріг — усе, за що держава платить гроші платників податків.

? Скільки коштує електронний тендер для замовника та учасника?

— Для замовника — державної компанії, органу влади, комунального підприємства — використання системи ProZorro абсолютно безкоштовне. Що стосується постачальників, то вони сплачують лише за подання заявки на участь у тендері. Розмір цієї плати залежить винятково від вартості тендера й становитиме від 17 грн (за тендери вартістю до 20 тис. грн) до 1700 грн (за тендери вартістю від 1 млн грн).

Треба зазначити, що де-факто участь у державних тендерах ніколи не була безкоштовною. Бізнес повинен був готувати паперову документацію, збирати дозволи, забезпечувати відправлення, присутність при розкритті пропозицій. А якщо додати до цього вартість годин роботи юристів і бухгалтерів, то виходила кругленька сума. В електронній системі більша частина цих витрат нівельована. Тому встановлена плата більш ніж помірна. Вона, крім іншого, є набагато меншою, ніж у Грузії (25 доларів, або близько 700 грн), чи, наприклад, в Австрії (200 євро, або близько 6000 грн).

? Чи можна вже зараз оцінити ефективність системи й у чому її виміряти? Чи намітилися лідери та аутсайдери у використанні електронних торгів за весь час роботи системи?

— Ефективність системи — це в першу чергу економія державних коштів, тобто різниця між запланованою вартістю закупівлі та фактично отриманою ціною. Сьогодні економія, яку дозволила отримати система ProZorro, становить близько 1,3 млрд гривень.

Це стало можливим завдяки підвищенню конкуренції в тендерах. Сьогодні середня кількість учасників у торгах становить 2,9, тобто в середньому участь у торгах беруть 3 компанії. Наявність конкуренції дає змогу, з одного боку, отримати кращу якість, а з іншого — найпривабливішу ціну.

Дуже важливо, що всі ці показники може подивитися кожен бажаючий у режимі онлайн завдяки найсучаснішому модулю аналітики. Тут можна подивитися інформацію щодо закупівель окремих замовників, участі в торгах окремих постачальників, дізнатися найпопулярніші продукти чи яка з областей більше використовує ProZorro, а також багато іншого.

Що стосується лідерів у використанні торгів, то із самого початку активну участь в електронних торгах брало Міністерство оборони: вони перевели всі свої закупівлі в ProZorro. Великими закупівельниками є Міністерство інфраструктури, Дніпропетровська область і КМДА. Щодо інших регіонів ви можете подивитися динамічний рейтинг у відповідному розділі модулю аналітики.

? Експерти зазначають, що, наприклад, у Грузії тільки в перший рік переведення державних закупівель в електронний формат вдалося зекономити 12-13% бюджетних коштів. На який показник заощадження може вийти Україна?

— Сьогодні середня економія в системі становить 13%. Ми очікуємо, що повний перехід на електронні закупівлі дасть можливість економити до 20% річного бюджету, а це 50 млрд гривень (за цінами 2014 року).

? Чи варто сподіватися, що з упровадженням системи активніше братимуть участь у торгах представники МСБ, які раніше часто відмовлялися від цієї ідеї через неможливість виграти (читай — високий рівень корупції)? Можливо, уже є якась статистика?

— Cаме малий і середній бізнес у першу чергу виграють від запуску електронної системи. Ми зняли всі можливі бар'єри для участі й спростили доступ до торгів. Крім того, електронна система дозволяє брати участь у торгах незалежно від географічного розташування. Це дає невеликим регіональним компаніям безпрецедентні можливості для розвитку.

...Саме малий і середній бізнес у першу чергу виграють від запуску електронної системи. Ми зняли всі можливі бар'єри для участі й спростили доступ до торгів...

? Чи всі підтримують запровадження системи електронних торгів — і бізнес, і замовники?

— Будь-який порядний замовник і постачальник розуміє переваги, які дає система ProZorro. Опонентами можуть бути тільки корупціонери чи занадто консервативні чиновники, які взагалі важко переносять будь-які зміни. Але перевага — на боці прогресивних сил. Ми побудували ефективну електронну систему, а також розробили й провели в Парламенті новий базовий Закон "Про публічні закупівлі", який робить реформу невідворотною.

? Кажуть, що з появою ProZorro з'явилися й нові схеми, за допомогою яких учасники торгів із більшою ціною перемагають конкурентів. Як долати такі перепони?

— Ми створюємо умови для чесної та прозорої конкуренції. Це не означає, що спроб зловживати умовами не буде, але відтепер вони будуть публічні, їх буде значно складніше приховати. Якщо хтось порушує правила, ці порушення фіксуються й можуть бути оскаржені в цій же системі. У цьому зацікавлені насамперед конкуренти: вони мають можливість оскаржити як умови торгів, так і рішення закупівельника в Антимонопольному комітеті. І вони цією можливістю користуються. Зі свого боку ми запроваджуємо систему ризик-менеджменту, яка дозволяє виявити потенційні порушення ще до того, як закінчаться торги, і звернути увагу на ці ризики. Система пропонує чимало інструментів для моніторингу тендерів. І ми закликаємо як представників бізнесу, так і журналістів, волонтерів, просто активних громадян використовувати аналітику системи й виявляти потенційні порушення. Система робить усі дані відкритими, але вона допоможе лише в тому випадку, якщо нею активно користуватимуться.

? Які ще лазівки виявляєте в роботі системи й чи вдається їх вчасно усувати?

— Наприклад, не так давно ми заблокували поширене зловживання — занадто короткі строки на збір заявок та обговорення. Були випадки, коли збір заявок тривав лише дві години! Звісно, сумлінні постачальники просто не встигнуть підготувати пропозицію в такий строк. Ми проаналізували дані й визначили мінімально необхідний строк для подачі заявок і обговорення. Тепер вони встановлені в системі за замовчуванням: замовник просто не може фізично назначити менший строк. Це — яскравий приклад того, як ми відпрацьовуємо ризики зловживань.

? Запровадження Урядом плати в 5 тис. грн — при оскарженні результатів закупівель товарів і послуг, 15 тис. грн — при оскарженні результатів закупівель робіт — це зрада чи перемога? Навіщо було запроваджено таке обмеження?

— Кваліфікований розгляд заявки — це час і ресурс, тому він апріорі не може бути безкоштовним. Крім того, за часів паперових тендерів був широко розповсюджений тендерний тролінг — масове (і в більшості своїй безпідставне) оскарження тендерів. Наявність певної плати за оскарження відваджує тролів, бо не всі з них дозволять собі подавати скарги масово. Сам же розмір плати залишився незмінним — ми лише технічно розповсюдили її і на електронні торги.

...Тільки завдяки вашій активній участі реформа буде успішною...

? Очікування на 2017 рік від запровадження ProZorro — 50 млрд гривень економії бюджетних коштів. Наскільки це реально? Куди в такому разі кошти будуть спрямовуватися?

— 50 млрд грн економії — це близько 20% щорічної вартості закупівель. Саме стільки, за нашими підрахунками, держава втрачає від неефективності закупівель і прямої корупції. Успіх пілотної системи ProZorro доводить, що отримати таку економію цілком реально.

Як розпоряджатися зекономленими грошима — вирішує замовник. Хтось купить більше того самого товару за вказану суму, хтось спрямує гроші на інші потреби. За деякими напрямами буде просто скорочено видатки, і ці кошти підуть на інші бюджетні програми.

? Читацька аудиторія газети "Все про бухгалтерський облік" — і замовники, і потенційні учасники тендерів. Що б Ви побажали читачам газети?

— Ми будуємо систему ProZorro саме для вас. Але жоден ефективний інструмент не принесе користі, якщо ви не почнете ним користуватися. Тому закликаю вас усіх: реєструйтесь у системі і беріть участь у торгах! А головне — користуйтеся модулем аналітики, вивчайте, що та як закуповує ваша лікарня чи школа, шукайте порушення та, якщо знаходите, робіть їх публічними. Тільки завдяки вашій активній участі реформа буде успішною.

Бесіду проводила
Ольга ГЕРМАНОВА, журналіст,
спеціально для газети "Все про бухгалтерський облік"