«Все про бухгалтерський облік»

Всеукраїнська професійна газета

Зробити стартовою в Internt Explorer
Головна » Корисне » Консультації » Стажування за посадою, що передбачає матвідповідальність: прийняття, оплата праці, облік

14.01.2016

Кількість переглядів 24781

Стажування за посадою, що передбачає матвідповідальність: прийняття, оплата праці, облік

Посада комірника передбачає обов’язок відповідати за зберігання доручених матцінностей. Навіть досвідчений спеціаліст за різних підстав може недогледіти довірений йому «скарб», що вже говорити про стажиста. У цьому матеріалі ми з’ясуємо, як підприємству оформити особу на стажування за посадою комірника, чи оплачувати період стажування, чи можна укласти зі стажистом договір про матвідповідальність.

Приймаємо на стажування за посадою комірника

Спочатку нагадаємо, що роботодавець на стажування може прийняти студента вишу та учня профтехзакладу, який має відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень (ч. 1 ст. 29 Закону про зайнятість).

Аби прийняти на стажування за посадою комірника, підприємство мусить визначити для себе, що саме передбачає таке стажування:

1) студент просто набуватиме досвід роботи на виробництві за спеціальністю, яку здобуває;

2) окрім набуття досвіду особа виконуватиме профроботи на підставі отриманих завдань.

Нагадаємо, як правило, із комірниками роботодавці укладають договір про матвідповідальність. Тож з’ясуймо, чи можна це зробити зі стажистом за окреслених обставин.

В обох випадках керівник підприємства та стажист підписують договір про стажування. Типову форму такого договору наведено в додатку до Порядку № 20.

Договір про стажування, коли студент лише набуватиме досвід роботи, передбачає виникнення цивільно-правових відносин. Як відомо, укласти договір про матвідповідальність за таких обставин не можна. Адже чинна нормативка дозволяє укладати такі договори лишень із працівниками (ст. 134 КЗпП).

Керівник підприємства видає наказ про проходження стажування і призначає керівника стажування, який розробляє індивідуальну програму разом із підопічним.

Якщо, окрім набуття досвіду, стажист виконуватиме профроботи, підприємство зіткнеться з питанням: який характер правовідносин між ним і стажистом.

Річ у тім, що однозначно віднести їх до цивільно-правових чи трудових правовідносин не дозволяють норми законодавства. Детально про це ми розповіли в газеті «Все про бухгалтерський облік» № 41 за 2015 рік, стор. 4. Тож для уникнення подібних питань обережним підприємствам радимо завбачливо триматися осторонь таких відносин.

Але що робити, коли стажист бажає виконувати профроботи, а фірма охоче їх оплатить?

Щоб не вигадувати вчергове велосипеда, нараджуємо з такою фізособою поза межами стажування укласти окремий цивільно-правовий договір[1] (далі — ЦПД). Однак зважайте, що й у цьому випадку договір про матвідповідальність підписувати не можна.

Праця стажиста: оплата та облік

Стажист набуває лише досвід роботи. У разі відсутності факту виконання стажистом профробіт Порядок № 20 жодних виплат стажисту не передбачає. Така особа отримує лише досвід.

Стажист виконує профроботи. У такому випадку, звісно, юрособа зобов’язана оплатити виконані роботи. Але як? Нагадаємо: ч. 3 ст. 29 Закону про зайнятість стверджує, що стажисту слід віддячити за його трудові здобутки згідно зі встановленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.

Як ми уже зазначили, за вказаних умов із фізособою доцільно укласти окремий ЦПД. За ним нараховують винагороду, як правило, після складання Акта приймання-здавання виконаних робіт.

Нарахований фізособі дохід слід оподаткувати. Тож на суму винагороди за ЦПД підприємство нараховує єдиний внесок за ставкою 22%. Окрім цього, із нарахованої суми утримують податок на доходи — 18% та 1,5% військового збору.

Своєю чергою, нараховані суми збільшать відповідні витрати підприємства (залежно від того, які роботи виконуватиме особа). А тепер на прикладі розглянемо, як їх відобразити в бухобліку.

Підприємство запросило особу простажуватися за посадою комірника. Окрім договору про стажування, із нею уклали окремий ЦПД. Останній передбачає, що особа має посортувати різні види пива у відповідних секторах складу. Після закінчення виконаних робіт на підставі складеного акта особі нарахували винагороду — 8100 грн і виплатили її. Облік здійснених операцій відобразимо в таблиці.

№ з/п Зміст господарської операції Бухгалтерський облік Сума, грн
Дт Кт
1 Нараховано винагороду за ЦПД 93 685 8100,00
2 Утримано податок на доходи із винагороди за ЦПД (8100 грн х 18%) 685 641 1458,00
3 Утримано військовий збір із винагороди за ЦПД (8100 грн х 1,5%) 685 642 121,50
4 Нараховано єдиний соцвнесок (8100 грн х 22%) 93 651 1782,00
5 Виплачено винагороду за ЦПД (8100 грн - 1458,00 грн - 121,50 грн) 685 301 6520,50
6 Перераховано:
— єдиний внесок 651 311 1782,00
— військовий збір 642 311 121,50
— податок на доходи 641 311 1458,00

Стажування закінчилось: прийняти — не прийняти

Після закінчення стажування підприємство складає висновок про його результати. У ньому зазначають виконані роботи, оцінку виконання, характеристику професійності, компетентність стажиста. Якщо керівник не має зауважень та задоволений результатами, він пропонує такій особі продовжити співпрацю. Однак уже на умовах трудового договору[2].

Якщо за результатами стажування маємо протилежну картину, керівник прощається зі стажистом. Незалежно від того, буде чи ні екс-стажист далі співпрацювати з підприємством на умовах трудового договору, до його трудової книжки слід внести запис про стажування (п. 3 Порядку № 20). Детально про те, як це зробити, читайте в газеті «Все про бухгалтерський облік» № 102 за 2012 р., стор. 10.

Юлія УЛЬМАН,
консультант газети «Все про бухгалтерський облік»

Список використаних нормативно-правових актів:
КЗпП — Кодекс законів про працю України.
Закон про зайнятість — Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.12 р. № 5067-VI.
Порядок № 20 — Порядок укладення договору про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах, в установах та організаціях, затверджений постановою КМУ від 16.01.13 р. № 20.

Цивільно-правовий договір — це домовленість двох чи більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Договору про матвідповідальність ужодне зі стажистом не укладають! Адже підписання такого документа суперечить установленим нормам законодавства.

Трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, із підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату та забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ст. 21 КЗпП).